Page 29 - 6667
P. 29

використовують  профільні  системи  розміщення  пошукових  і
         розвідувальних  свердловин,  коли  свердловини  розташовуються  на
         одній прямій (інколи дещо ламаній) лінії, а саме:

               – за      системою          паралельних           поперечних          профілів         (на
         брахіантикліналях);
               – на  двох  (поперек  і  вздовж  структури)  профілях  –  так  званий

         «хрест свердловин» (на невеликих структурах);
               – на діагональних профілях (на видовжених складках);
               – на радіальних профілях (на куполоподібних структурах).
               Таке  розташування  свердловин  дає  можливість  не  тільки

         ефективно  вивчати  поклади,  але  одночасно  отримувати  дані  про
         глибинну  геологічну  будову  площі  для  наступної  побудови
         інформативних профільних геологічних розрізів.

               Обґрунтування  та  вибір  системи  розміщення  свердловин
         визначається:
               – геологічними умовами (типом, формою та розмірами пастки й
         очікуваного покладу, співвідношенням структурних планів на різних

         стратиграфічних  рівнях,  характером  поширення  та  витриманості
         колекторів  і  покришок,  тектонічною  порушеністю,  можливістю
         існування неструктурних пасток тощо);

               – ступенем вивченості об'єкта;
               – орогідрографічними умовами (суша, море, гірська місцевість);
               – техніко-економічними  міркуваннями  (глибиною  залягання

         перспективних            горизонтів,         складністю          буріння        свердловин,
         наявністю в межах площі будівель, заповідних зон  тощо).
               Відстань між проектними  свердловинами вибирають у кожному

         конкретному випадку залежно від структурно-геологічних параметрів
         елементів  пастки,  складності  геологічної  будови  та  розмірів  і  типу
         очікуваного покладу. Виходячи із цих чинників, на практиці середню
         відстань між свердловинами в профілях на структурах приймають від

         0,7 км до 3,5 км, а між профілями – в півтора-два рази більше.
               За порядком охоплення площі нафтогазоносності свердловинами
         застосовують  дві  системи  розвідки  покладу  –  повзучу  та

         ущільнювальну.  При  повзучій  системі  розвідки  притримуються
         принципу «від відомого до невідомого», тобто закладання свердловин
         проводять  на  порівняно  незначній  відстані  від  попередньої
         продуктивної  свердловини  зі  склепіння  на  крила  та  перикліналі

         складки,  прямуючи  до  зовнішнього  контура  нафтогазоносності.
         Ущільнювальна система розвідки покладу передбачає розбурювання
         площі  спочатку  свердловинами  за  рідкісною  мережею,  охоплюючи


                                                          28
   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34