Page 16 - 6660

різноманітні критерії. Так, Б.Гільдебрант в основу своєї періодизації поклав

пануючий спосіб обміну і поділив історію на три етапи:

 натуральне господарство;

 грошове господарство;

 кредитне господарство.

Дуже близько до нього був К. Бюхер, який ділив історію господарського

буття людства на:

 натуральне господарство;

 муніципальне (міське) господарство;

 грошове господарство.

Але запропоновані періодизації не пов’язують економічний розвиток з

розвитком соціальних інституцій, що робить їх неповними та обмеженими.

Спробу синтезувати соціологію та економіку для пояснення еволюцій

економічних процесів зробив К.Маркс у своїй теорії суспільно-економічних

формацій, кожна з яких характеризується певним рівнем розвитку

продуктивних сил (під якими розуміється все те, що забезпечує матеріальне

існування людини і сама людина) та виробничих відносин (тобто, соціальні

відносини та принципи розподілу матеріальних благ). На певному етапі

історичного поступу рівень розвитку продуктивних сил та виробничих

відносин заходять у суперечність, якай приводить до зміни однієї суспільно-

економічної формації на іншу. Історія людства за К.Марксом ділиться на три

етапи та п’ять суспільно-економічних формацій:

 докласове суспільство (первісно-общинний лад);

 класове суспільство (поділяється на рабовласницький лад,

феодальний та капіталістичний);

 безкласове суспільство (комуністичний лад, першим етапом якого є

соціалізм).

18