Page 119 - 6659

переважно механічними і біологічними методами. Наявність деякої кількості бур'янів у
посівах в екологічному землеробстві вважають навіть позитивним явищем, оскільки воно
знижує ерозію ґрунту.
Звичайно ферми, що працюють у межах альтернативного землеробства, не
дотримуються строго однієї з цих систем, а використовують об'єднання окремих
елементів декількох з них. Так, в Англії на початку 80-х років біоферми займали площу
2400 га, дотримувалися чотирипільних сівозмін і використовували як добриво гній,
солому, фосфорит, морські водорості та інші "натуральні" речовини. Об’єми
вироблюваного продовольства у всіх системах альтернативного землеробства поки що
невеликі: у США — 2,4% вироблюваного продовольства, у країнах Західної Європи —
0,1-0,8%. В основному це пояснюється низькою економічною рентабельністю таких
господарств, хоча ціни на біологічно чисту продукцію в 1,5-2 рази вищі, ніж на звичайну.
Не вирішено проблему боротьби з бур'янами і шкідниками, особливо коли невеликі по
площі ферми з альтернативним землеробством оточені масивами земель з інтенсивним
веденням сільського господарства.
Прихильники альтернативного землеробства розуміли і розуміють, що повернення
до екстенсивних методів ведення сільського господарства немає і бути не може. Для цього
немає ні природних, ні соціальних умов. Потрібно створити принципово нову технологію,
яка б задовольняла концепції одержання екологічно чистих продуктів в екологічно
безвідходному виробництві за умов збереження високоякісного природного середовища.
У напрямку екологізації сільського господарства цікаві підходи так званого
компромісного землеробства. Розробка компромісного землеробства проводилася
приблизно одночасно в країнах Західної Європи і Росії, починаючи з кінця XVIIIст., але
одержало розвиток і визнання лише наприкінці XXст. Ідея компромісу складається у
впровадженні в застосовувані способи впливу на поле і сільськогосподарські рослини
таких прийомів, які б на додаток до максимізації виходу продукції запобігали або хоча б
сповільнювали темпи втрати ріллею основної споживчої якості — родючості ґрунту і не
приводили б до деградації природного середовища в агросфері.
Одним з досить добре розроблених варіантів компромісного землеробства є
система адаптивного рослинництва.
Адаптивне рослинництво - це сукупність індустріальних сільськогосподарських
систем з високою продуктивністю, що відповідають природним умовам і не порушують
екологічної рівноваги. У таких системах скорочене застосування мінеральних добрив. В
принципі адаптивне рослинництво повинно спиратися на сорти нового типу. Замість
інтенсивних сортів на поля повинні прийти сорти адаптивні.
Адаптивний сорт повинен відрізнятися такими особливостями:
 мати велику екологічну пластичність і тому давати врожай при широкій амплітуді
зміни умов;
 бути скоростиглим;
 мати високу конкурентноздатність щодо бур'янів і бути стійким проти шкідників і
хвороб;
 давати високий господарський врожай, тобто велику частку тих частин рослин, що
використовує людина — насіння, бульби і т.п.;
 реагувати на поліпшення умов вирощування;
 бути придатним для вирощування в суміші з іншими сортами чи навіть іншими
культурними рослинами.
У США з’явився напрямок так званих "адекватних технологій" у сільському
господарстві, що спираються на місцевий ресурс — сорт, породу. Під керівництвом
Г.Набхана почала працювати програма "Пошук тубільного насіння", реалізація якої
може допомогти повернути у виробництво "родинні" народні сорти, менш
продуктивні, але завдяки внутрішній генетичній розмаїтості істотно більш стійкі
до шкідників, бур'янів, хвороб і коливань режимів вирощування.
119