Page 55 - 6623

вно реагує зі складовими частинами атмосфери, і сприяє підвищенню
температури на планеті та створенню парникового ефекту.
Продуктом неповного окислення Карбону є чадний газ (СО). Ча-
дний газ (карбон монооксид) на відміну від вуглекислого газу є ток-

сичним, причому екологічна небезпека посилюється відсутністю ко-
льору і запаху. Токсичність чадного газу пояснюється тим, що він з
гемоглобіном крові утворює стійку сполуку і заважаючи йому вико-

нувати його транспортну функцію, зумовлюючи кисневе голодування
і загибель організму.
В Україні основними джерелами викидів в атмосферу чадного га-
зу є автотранспортні засоби (47 %) та підприємства гірської металур-

гії (37 %). Близько 8–10 % припадає на спалювання вугілля, торфу та
дров, приблизно стільки ж – на знищення побутових відходів,

3–5 % – на лісові пожежі.
Вуглекислий газ (карбон диоксид, СО ) сам по собі не є токсич-
2
ним і знаходить широке використання у побуті (газована вода, «сухий
лід» тощо).

2. Оксиди Сульфуру (сірчаний ангідрид, сірчаний газ) надходять
в атмосферу головним чином з природних джерел (щорічно близько
200–215 млн т сірчистого газу утворюється з сірководню, що виникає

при розкладанні органічних речовин, і ще близько 4–5 млн т викида-
ється в атмосферу при виверженні вулканів). В Україні основними
джерелами сірчаного забруднення атмосфери є теплові електростан-
ції (до 70 %), а також підприємства гірничої, вугільної та хімічної

промисловості, кольорової металургії.
3. Амоніак і оксиди Нітрогену – третя за масою і значенням (після
оксидів Карбону та Сульфуру) група газоподібних речовин, що активно

забруднює атмосферу. Амоніак в атмосферу надходить майже завади з
природних джерел (виняток становлять аварійні ситуації на хімічних за-
водах, на транспорті та хімічних складах підприємств, де трапляються
залпові викиди амоніаку при руйнуванні сховищ, цистерн, баків тощо).

В Україні понад 50 % оксидів Нітрогену викидається в повітря підпри-
ємствами Міненерго, насамперед тепловими станціями, близько 24 % –
металургійними комплексами, а решта – транспортними засобами (ав-

томобілі, авіація, річкові судна тощо), хімічними підприємствами та при
спалюванні твердих побутових і промислових відходів.
4. Вуглеводні, що надходять в атмосферу внаслідок господарської

діяльності людини (90–95 млн т на рік).
5. Важкі метали. Корисні копалини (нафта, вугілля, руди тощо)
протягом мільйонів років акумулюють різні хімічні елементи, в тому
55