Page 7 - 6622

1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗЕМЛЕВПОРЯДНОГО
ПРОЕКТУВАННЯ

1.1 Сутність землевпорядного проектування
Проектування – це творчий процес, який виконують
шляхом розробки різних варіантів проекту, аналізу,
порівняння та вибору найбільш економічно ефективного
варіанту.
Землевпорядне проектування – це наукова дисципліна,
яка вивчає методи проектування та закономірності
функціонування землі як головного засобу виробництва в
сільському та лісовому господарстві, просторового базису та
природного ресурсу для найбільш повного, науково
обґрунтованого, раціонального та ефективного використання
земель на всіх рівнях:
 країна в цілому (загальнодержавний рівень);
 область або група районів (регіональний рівень);
 міські та сільські поселення, сільські та селищні ради,
окремі землеволодіння та землекористування
(місцевий рівень).
Предметом дисципліни «Землевпорядне проектування»
є закономірності організації території та засобів виробництва,
нерозривно пов’язаних із землею, та зумовлені ними методи,
способи та прийоми складання, обґрунтування та здійснення
проектів і схем землеустрою.
Об’єкт землевпорядного проектування – територія, яка
перебуває у взаємозв’язку з системами господарювання,
землеволодіння і землекористування. Не можна, наприклад,
здійснити міжгосподарський землеустрій, реорганізувати
сільськогосподарські підприємства, не враховуючи їхньої
спеціалізації, обсягів виробництва продукції, системи
розселення, організаційно-виробничої структури, системи
використання земельних угідь.

6