Page 54 - 6622

схилах від 3° до 7° використовуються у складі ріллі, на схилах
більше 7° – у складі сінокосів, на них проектують
ґрунтозахисну систему землеробства, на ґрунтах з супіщаним
та піщаним механічним складом розміщують сидеральні
сівозміни або роблять заліснення. На торфово-болотних та
глейових ґрунтах доцільно розміщувати лукопасовищні
сівозміни або кормові угіддя. Під час проектування слід
ураховувати також особливості природної рослинності
окремих масивів земель. Бідні на поживні речовини ґрунти,
які непридатні для вирощування сільськогосподарських
культур, використовують для розміщення господарських
дворів та шляхів і інших несільськогосподарських об’єктів. На
територіях зі складним рельєфом проектують контурно-
меліоративну систему організації території угідь.
Водний режим впливає на формування проектної
структури земельних угідь та посівної площі
сільськогосподарських культур. Так, перезволожені і
заболочені ділянки земель, які за ґрунтами придатні для
вирощування сільськогосподарських культур, після осушення
плануються для інтенсивного використання угідь у кожній із
прийнятих систем.
Соціально-економічні умови. Організація
раціонального використання угідь залежить від їх
оптимальної структури, від спеціалізації господарства в
рослинництві та тваринництві, трудових ресурсів,
матеріально-технічного забезпечення всіх галузей
сільськогосподарського виробництва, забезпечення
громадського тваринництва кормами та можливого
виробництва органічних добрив та отримання мінеральних
добрив. Раціональне розміщення та використання угідь
повинно забезпечити оптимальні умови життя, праці та
відпочинку населення.
Організаційно-правові умови. За сучасних умов
способи організації використання угідь визначаються

53