Page 87 - 6609

У випадку підвищення тиску клапан відкривається для зливу
робочої рідини, а при відновленні початкового тиску – закривається.
Як регулятори тиску використовують напірні, запобіжні та ре-
дукційні клапани.

5.1.1 Запобіжні клапани
За конструкцією запобіжні клапани поділяються на кулькові,
конічні та плунжерні (золотникові). Запобіжні клапани діляться на
дві групи: прямої дії та непрямої.
У гідроклапанах прямої дії величина відкриття робочого прохі-
дного перерізу змінюється у результаті безпосередньої дії потоку
робочої рідини на запірно-регулюючий елемент.
У гідроклапанах непрямої дії потік спочатку діє на допоміжний
запірно-регулюючий елемент, переміщення якого викликає зміну
положення основного запірно-регулюючого елемента цього клапа-
на.
На рис. 5.1 зображені принципові схеми запобіжних клапанів
прямої дії з кульковим, конусним, плунжерним та тарільчастим за-
пірно-регулюючими елементами.

а) б) в) г)
а – з кульковим; б – з конусним; в – з золотниковим; г – з тарільчас-
тим; 1 – запірно-регулюючий елемент; 2 – пружина; 3 – регулювальний
гвинт; 4 – корпус; 5 – напірний отвір корпуса; 6 – зливний отвір корпуса;
7 – камера демпфера; 8 – плунжер; 9 – калібрувальний отвір
Рисунок 5.1 – Принципові схеми запобіжних клапанів із запірно-
регулюючими елементами

Клапан складається із запірно-регулюючого елемента 1 (кульки,
конуса тощо), пружини 2, натяг якої можна змінювати регулюваль-
ним гвинтом 3. Отвір 5 корпуса 4 з’єднується з лінією високого тис-
ку, а отвір 6 – із зливною лінією. Частина корпуса, з якою запірно-
регулюючий елемент клапана дотикається, називається сідлом (по-
садочним місцем).
При встановленні клапана у гідросистему пружина 2 налашто-
вується так, щоб створюваний нею тиск був більшим робочого, тоді
запірно-регулюючий елемент буде притиснений до сідла, а лінія
зливу буде відділена від лінії високого тиску. При підвищенні тиску
85