Page 16 - 6609

Система працює наступним чином: робоча рідина із гідробака 1
через вхідний трубопровід 2 під дією розрідження, що створюється
насосом 3, всмоктується в нього та подається через гідророзподіль-
ник 4 напірною магістраллю 5 у штокову порожнину гідроцилінд-
ра 6.
Під дією об’єму рідини, що збільшується, поршень гідроцилін-
дра рухається ліворуч, переміщуючи шток та ланки зв’язаного з ним
механізму. Робоча рідина із безштокової порожнини витискається у
зливну гідролінію 7 та через фільтр 8 перетікає у гідробак 1. За ная-
вності зовнішнього опору у напірній гідролінії та порожнині гідро-
циліндра у системі виникає тиск.
При роботі гідросистеми тиск є пульсуючим. Для запобігання
системи від перевантажень встановлюється запобіжний клапан 9.
Зображений на рис. 1.7 гідропривод обертового руху відрізня-
ється від схеми рис. 1.6 тільки тим, що гідроциліндр 6 замінений
гідродвигуном, що забезпечує обертовий рух силового органу.

1 – гідробак;
2 – вхідна гідролінія;
3 – насос;
4 – гідророзподільник;
5 – напірна гідролінія;
6 – гідродвигун;
7 – зливна гідролінія;
8 – фільтр;
9 – запобіжний клапан

Рисунок 1.7 – Принципова
схема об’ємного гідропри-
воду обертового руху

1.4 Класифікація гідравлічних приводів
Залежно від характеру руху вихідної ланки гідродвигуна, мож-
ливості регулювання, способу циркуляції робочої рідини тощо, гід-
роприводи можна класифікувати:
1 За характером руху вихідної ланки:
– поступальної дії (з поступальним рухом вихідної ланки гідро-
двигуна);
– поворотного руху (з поворотним рухом вихідної ланки гідро-
двигуна на кут менше 360 );
0
– обертового руху (з обертовим рухом вихідної ланки гідродви-
гуна).
14