Page 145 - 6609
P. 145

Рухоме  розбірне  з’єднання  застосовується  також  у  гідросис-
            темах, що використовуються у нафтогазовому обладнанні. Тут іноді
            застосовують гідроциліндри, які повинні повертатися на незначний
            кут відносно осі, що проходить через точку кріплення гідроцилінд-
            ра.  Під  час  монтажу  таких  гідросистем  використовують  рухомі
            з’єднання,  що  мають  одну,  дві  та  більше  степенів  вільності.  На
            рис. 9.7, а зображено поворотне з’єднання з однією степіню вільнос-
            ті, яке складається з штуцера 1 та закріпленого на ньому поворотно-
            го  кутника  2.  Від  осьового  переміщення  кутник  стопориться  шай-
            бою 3 та кільцем 4. Герметичність з’єднання забезпечується гумо-
            вими кільцями 5 із захисними  шайбами 6.












                 1 – штуцер; 2 – кутник;        1, 2 – точки кріплення труби
              3,6 – шайба; 4, 5 – кільце     Рисунок 9.8 – Рухоме розбірне
             Рисунок 9.7 – Рухоме роз-        з’єднання у вигляді труби,
             бірне шарнірне з’єднання             скрученої у спіраль

                 Другим  прикладом  рухомого  з’єднання  є  скручений  у  спіраль
            трубопровід (рис. 9.8). У цьому випадку спіраль необхідно закріпи-
            ти  у двох точках (точки 1 та 2). Під час повороту гідроциліндра спі-
            раль може розтягуватися. Такий спосіб з’єднання забезпечує декіль-
            ка степенів вільності.
                 Спосіб  з’єднання  кінців  гнучких  трубопроводів  з’єднувальної
            арматури  визначається  тиском  і  конструкцією  гнучкого  трубопро-
            воду. При тиску до 0,5 МПа (рис. 9.9) кінець рукава нагвинчують на
            наконечник або на ніпель 1 з гребінчастою поверхнею та закріплю-
            ють хомутом 2. При тисках до 10 МПа з’єднання кінця рукава від-
            бувається у результатів затискання його між ніпелем та обтискною
            муфтою  (обоймою).  При  такому  способі  (рис. 9.10)  рукав  1  вгвин-
            чують у обтискну муфту 2, що має різьбу з великим кроком. Далі у
            муфту вгвинчують ніпель 3, який своєю конусною поверхнею втис-
            кує кінець рукава у різьбу муфти та затискає його. Для тисків біль-
            ших 10 МПа муфту 2 обтискають у спеціальному цанговому прис-
            посібленні. Накидною гайкою 4 здійснюють з’єднання рукава з гід-
            рообладнанням.



                                           143
   140   141   142   143   144   145   146   147   148   149   150