Page 19 - 6608
P. 19

формою  компонентів,  які  їх  складають  (зерен  уламкових,
                            хемогенних  та  органогенних)  і  їх  взаємним  розміщенням,
                            тобто будовою породи. Ці ознаки дуже важливі і при вивченні
                            антропогенових відкладів. Будова осадків визначає зовнішній
                            вигляд і практичне їх значення (технологічне, гідрогеологічне,
                            інженерно-геологічне та  ін.). Крім того, вона також дозволяє
                            визначати  генезис  відкладів.  Не  завжди  на  практиці  будова
                            антропогенових відкладів, особливо текстури враховуються як
                            в  польових  так  і  в  лабораторних  дослідженнях  в  шліфах  і
                            макроскопічно  в  пришліфовках.  Саме  таке  вивчення  дає
                            багато інформації про осадки, їх текстури, які не можуть дати
                            ні термічні, ні рентгенівські та інші аналізи.
                                  В  одних  і  тих  же  відкладах  будова  може  бути
                            неоднаковою,  в  залежності  від  того  у  якому  масштабі  її
                            визначати.  Під  “структурою”  ми  будемо  розуміти  ті  риси
                            будови,  які  добре  видно  у  кожному  невеличкому  кусочку
                            взірця неозброєним оком, з лупою та невеликому збільшенні у
                            шліфах. Під “текстурою” або “макробудовою” ми розуміємо ті
                            особливості будови, які не проявляються в окремих невеликих
                            кусочках, а добре видимі  у великих штуфах,  цілих пластах  і
                            навіть пачках пластів.
                                  За  величиною  зерен  визначають,  як  правило, псефітову
                            (грубоуламкову),  псамітову  (піщану),  алевритову  і  пелітову
                            (глинисту)  та  змішану  (псефіто-псаміто-пелітову  і  т.  д.)
                            структури.  Необхідно  відмітити,  що  до  сих  пір  немає
                            загальноприйнятих  меж  для  розміру  компонентів  у  кожній
                            структурі. Найбільш проста десятинна схема М. Швецова, але
                            і вона має певні недоліки, особливо при визначенні гравійних
                            та алевритових осадків.
                                  Для уламкових відкладів величина зерен має вирішальне
                            значення  як  структурна  ознака,  дещо  менше  значення  має
                            форма  зерен,  але  і  вона  обумовлює  багато  практичних
                            властивостей  антропогенових  накопичень  і  часто  вказує  на
                            умови формування.
                                  При     палеогеографічних      реконструкціях     потрібно
                            пам’ятати,  що  форма  зерен  може  бути  успадкованою  і
                            відображає більш давні умови формування.
                                  Крім форми зерен, необхідно враховувати  і  характер  їх
                            поверхні,  так  як  вона  може  вказувати  на  фактори  різної
                            поліровки.













                                                            17
   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24