Page 18 - 6608

Абісальні осадки формуються за рахунок: 1) скелетних
частинок морських організмів і, можливо, у дуже незначній
кількості хімічного осідання; 2) осадочного матеріалу, який
принесений з суші у вигляді завислих глинистих частинок; 3)
продуктів вулканічного виверження. Розподіл цього матеріалу
дуже залежить від віддаленості від суші.
Найбільш розповсюдженими еупелагічними осадками є
глобігеріновий мул, розвинутий переважно в Атлантичному
океані на глибинах досягаючих 6000 м, на другому місці –
червона океанічна глина, що покриває дно Тихого океану на
глибинах 3500-7230 м, радіолярієвий мул, який зустрічається
на глибинах 4300-8200 м і займає невелику площу та
діатомовий мул, поширений на глибинах від 1000 до 4800 м. З
детальною характеристикою цих відкладів можна
ознайомитись у цьому розділі і на лабораторних роботах.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Які відклади належать до сучасних еупелагічних?
2. Який речовинний склад абісальних четвертинних
відкладів?
3. Як розподіляються за глибинами еупелагічні осадки в
океанічних басейнах?
4.Охарактеризуйте глобігеріновий мул, червону
океанічну глину, радіолярієвий та діатомовий мул,
особливості їх речовинного складу, структурно-
текстурні особливості.

ТЕМА 12 СТРУКТУРИ І ТЕКСТУРИ
ЧЕТВЕРТИННИХ ВІДКЛАДІВ І ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ
З’ЯСУВАННЯ УМОВ ОСАДКОНАКОПИЧЕННЯ ТА
ПРОВЕДЕННЯ ЛІТОЛОГО-ПАЛЕОГЕОГРАФІЧНИХ
РЕКОНСТРУКЦІЙ

Структурні і текстурні особливості гірських порід Ви
вивчали детально в курсі “Петрографія” та “Літологія”. Як
відомо, властивості осадочних порід визначаються не тільки
речовинним і мінеральним складом, але також величиною і

16