Page 52 - 6606

течії, сезонні зміщення кліматичних поясів і сезонне
появлення ділянок високого і низького атмосферного тиску. В
результаті постійного руху повітряних мас атмосфери
проходить тепло - і вологообмін між континентами та
океанами, екваторіальними та арктичними зонами, виникають
морські течії і хвилі.
Геологічна діяльність вітру переважно зводиться до
руйнування корінних порід, транспортування та акумуляції
продуктів руйнування. Масштаби руйнівної роботи рухомих
повітряних мас залежать від швидкості вітру і проявляються
як при безпосередній дії повітряних струменів на розсипчасті
або слабозцементовані породи, так і дією на поверхню
гірських порід твердими частинами, які ними переносяться.
Перший вид еолової ерозії одержав назву дефляції (лат.
видування, розвіювання), а другий - коразії (лат.
обточування).
Гірські породи, що відслонюються на поверхні Землі
вітер руйнує як за рахунок вітрового навантаження, так і за
допомогою перенесеного піску і пилу.
Частини, які переносяться вітром, постійно
бомбардують поверхню відслонених гірських порід (коразія).
У результаті ударів, які повторюються постійно впродовж
тривалого часу, м’які ділянки корінних порід руйнуються, і на
поверхні Землі утворюються жолоби, борозни, штрихи, ніші,
розширюються невидимі до того мікроскопічні тріщини,
виникають неглибокі печери тощо.
Характерною особливістю коразії є утворення
одиноких скель надзвичайно різноманітних форм. Найбільш
характерними із них є коразійні ніші, своєрідні вироблені
форми - еолові "кам'яні гриби", "кам'яні стовпи", кам'яні
скульптури" тощо.
У процесі дефляції вітер підхоплює розсипчасті
продукти вивітрювання або відриває частинки
слабозцементованих порід і переносить їх у напрямі свого
руху. Швидкість дефляції визначається силою вітру,
характером залягання та міцністю гірських порід. Особливо
інтенсивно процес дефляції проходить там, де розвинуті
процеси вивітрювання.
Дефляція переважно носить вибірковий характер.
Часто в крутих обривах, складених шаруватими. товщами з

52