Page 122 - 6602

Правила іменування об'єктів в мові UML вимагають
підкреслення імені окремих екземплярів, але стосовно компонентів
підкреслення їх імені часто опускають.
Як власні імена компонентів прийнято використовувати імена
файлів або блоків апаратури.
В окремих випадках до простого імені компонента може бути
додана інформація про ім'я охоплюючого пакету і про конкретну
версію реалізації даного компонента. У цьому випадку номер версії
записується як помічене значення у фігурних дужках. У інших
випадках символ компонента може бути роздільний на секції, щоб
явно вказати імена реалізованих в ньому класів або інтерфейсів.
Таке позначення компонента називається розширеним .
Оскільки компонент як елемент моделі може мати різну
фізичну реалізацію, інколи його зображуюсь у формі спеціального
графічного символу, що ілюструє конкретні особливості реалізації.
Для наочнішого зображення компонентів були запропоновані
і стали загальноприйнятими наступні графічні стереотипи:
 По-перше, стереотипи для компонентів розгортання, які
забезпечують безпосереднє виконання системою своїх функцій.
Такими компонентами можуть бути бібліотеки (рис. 8.2, а), що
динамічно підключаються, Web-сторінки (рис. 8.2, б) і файли

Control Home.ht Start.hlp Procedure.cp
p

(a (б) (в) (г)
)

Рис. 8.2. Варіанти графічного зображення компонентів на діаграмі компонентів

118