Page 4 - 6596

ВСТУП

В усіх сферах природокористування антропогенні
навантаження на навколишнє природне середовище повинні
забезпечувати безпеку середовища мешкання людини і не
призводити до деградації природних екосистем. Оцінка
навколишнього середовища припускає порівняння його стану
з певними нормами. Як критерії можуть виступати показники
природного непорушеного стану природних комплексів або
фонові параметри середовища.
Екологічне нормування є етапом стратегії регулювання
якості навколишнього природного середовища. Система
нормування є інструментом державної політики в області
природокористування і охорони навколишнього середовища
[1,7].
Дисципліна “Урбоекологія” відноситься до професійно-
орієнтованих дисциплін, які сприяють формуванню еколого-
юридичної культури майбутніх спеціалістів. Нині суспільство
й навколишнє середовище слід розглядати як складну
соціально-еколого-економічну систему, всередині якої
повинна бути досягнута рівновага між інтересами
виробництва та станом природи.
Під нормуванням антропогенного навантаження на
навколишнє середовище розуміється оцінка дії антропогенних
факторів на природне середовище (вода, повітря, ґрунт),
природні ресурси і здоров’я людей.
В основу нормування антропогенного навантаження на
навколишнє середовище покладено екологічне нормування
всіх забруднювачів на основі визначення ГДК у різних
середовищах, яке ґрунтується на санітарно-гігієнічних
нормах.

4