Page 316 - 6583
P. 316

горизонтально-шарувата модель її будови. При цьому видима
         вертикальна        потужність        шарів       геоелектричних
         неоднорідностей із глибиною зростає, а з переходом у верхню
         мантію  (нижче  розділу  Мохоровичича)  їхні  границі  стають
         менш чіткими.
                 На  глибинах  понад  100  км  форми  геоелектричних
         аномалій          стають          «овалоподібними»            або
         «близькоізометричними» (рис. 11.34), що може бути пов'язане
         з  наявністю  невеликих  камер  часткових  розплавів.  За
         петрологічними  оцінками  [Специус  та  ін.,  1990]  за
         відповідних  РТ-умов  (глибина  залягання  60–250  км,
         температура  солідуса  водомісткого  піролита  1100–1300  С)
         розплави можуть мати базальтову спрямованість у складі.
                 МТЗ-дані показують (рис. 11.32 – 11.34), що покрівля
         верхнього  провідного горизонту  перебуває  в  земній  корі  (як
         випливає з даних сейсморозвідки СГТ), а підошва – у корі або
         у верхній мантії (рис. 11.34). Нижня границя шару підвищеної
         електропровідності розташована у верхній мантії.
                 МТЗ-дані показують (рис. 11.32 – 11.34), що покрівля
         верхнього  провідного горизонту  перебуває  в  земній  корі  (як
         випливає з даних сейсморозвідки СГТ), а підошва – у корі або
         у верхній мантії (рис. 11.35). Нижня границя шару підвищеної
         електропровідності  має  опір  біля  одиниць  Омометрів  і
         розташована у верхній мантії.
                 Літосферний і мантійний провідні шари є індикаторами
         сучасного  термодинамічного  стану  УЩ,  і  їхні  параметри
         (глибина  залягання  верхньої  границі,  потужність,  питомий
         електричний  опір)  прямо  пов'язані  з  геотермічним  режимом
         регіону.  УЩ  за  зосередженням  областей,  де  електричний
         розріз  земної  кори  та  верхньої  мантії  значно  відрізняються
         один  від  другого  –  від  шовних  зон  до  мегаблоків  –  має
         унікальну геологічну будову.
                 Відмінності  геоелектричних  розрізів  пов'язані  з
         особливостями геотермічних режимів у внутрішніх і крайових
         частинах  мегаблоків,  які  зазнали  або  не  зазнали  у
         геологічному      минулому       потужного      магматизму      й
         ультраметаморфізму.
                 Описані вище геоелектричні неоднорідності та шари не
         вичерпують усього різноманіття ситуацій, що спостерігаються
         у  кристалічній  корі.  За  МТЗ-даними,  отриманими  в  інших

                                        302
   311   312   313   314   315   316   317   318   319   320   321