Page 310 - 6583
P. 310

При  аналізі  тензора  імпедансу  проводили  побудову
         полярних  діаграм,  скаляризацію  імпедансу,  параметризацію
         імпедансу  [24].  Скаляризація  імпедансу  зводилася  до
         визначення  основних  напрямків,  основних  значень,  еліпсів  і
         розрахунку  ефективного  імпедансу,  за  яким  розраховували
         ефективний  опір  і  будували  вертикальні  розрізи.  При
         параметризації імпедансу визначали параметр неоднорідності
         N, кутовий параметр асиметрії , параметр асиметрії «skew»,
         фазочуттєвий параметр асиметрії  (див. підрозд. 11.1).
                 Для       видалення        впливу       приповерхневих
         неоднорідностей  використовували  згладжування  графіків
         імпедансу на частоті 4000 Гц та їхню подальшу нормалізацію
         за цим рівнем, що дозволило виділити на профілі ряд зон. Їх
         можливо проінтерпретувати як вертикальні провідні площини,
         які, очевидно, пов'язані із зонами розломів (ПК 3, 10, 11, 15,
         16).
                 Після  якісної  обробки  проводили  напівкількісну
         обробку,     яка   полягала     в   розрахунках     коефіцієнтів
         віддзеркалення  як  поздовжніх,  так  і  вертикальних  (ДН-
         параметри) і проведенні одновимірної інверсії.
                 Одновимірну  інверсію  здійснювали  на  базі  програми
         MATLAB  9.1.  Як  початкові  дані  для  проведення  інверсії
         використовували  ефективні  уявні  опори.  Інверсія  полягала  в
         наступному:
                 –  розраховували  відповідний  ефективний  опір  і
         виконували  згладжування  з  використанням  вейвлет-функцій
         (використовували  вейвлет  Симлета)  [22,  23].  Ступінь
         згладжування  регулювали  відповідними  деталізувальними
         коефіцієнтами;
                 –  здійснювали  побудову  стартової  моделі  для
         геометричної  шкали  глибин  за  трансформантою  Молочного-
         Ле  В'єта.  Слід  зазначити,  що  ця  трансформація  в  даному
         випадку  не  завжди  давала  монотонне  зростання  глибини
         зондування із зменшенням частоти. У цьому разі такі ділянки
         не розглядалися;
                 –  організовували  контрольований  ітераційний  пошук
         розподілу питомого опору з глибиною. Для цього на кожному
         кроці  ітерацій  розв'язували  пряму  задачу  (програма
         Пушкарьова  П.  Ю.  MSU  MT1D)  для  визначення  питомих
         опорів на кожному періоді;

                                        296
   305   306   307   308   309   310   311   312   313   314   315