Page 49 - 6578

Порошки твердих і крихких матеріалів, які не проявляють
пластичності, пресують із застосуванням пластифікаторів:
парафін, розчин каучуку в бензині. Пластифікатори створюють на
поверхні частинок порошку тонкий липкий шар, який дозволяє
провести формування виробу. Застосування пластифікаторів
ускладнює технологічний процес, оскільки виникає потреба у
видаленні розчинника (сушильна операція) і додатковій витримці
під час спікання при температурі вигорання пластифікатора.
На виробництві одержані порошки можуть бути
виготовленими різними виробниками, різними способами, на
різному технологічному обладнанні, мати різний хімічний та
гранулометричний склад, різну вологість і т. ін. Тому при
одержанні нової партії порошку проводиться визначення
оптимального тиску пресування (Р опт). Цей тиск відповідає моменту
закінчення перерозподілу частинок порошку і початку пружної їх
деформації (перехід від І до ІІ стадії на рисунку 7.7).

Густина, % від теоретичної 60 I
P , % II
80

40

P 20 P опт Р, МПа

Рисунок 7.7 – Визначення оптимального тиску пресування

Якщо робочий тиск пресування менший за Р опт, то частинки
порошку після пресування все ще знаходяться на великій відстані
одна від одної і у процесі спікання не відбудеться повної усадки
виробу (буде наявна значна залишкова пористість). Якщо робочий
тиск пресування перевищує Р опт, то напруження пружних
деформацій можуть призвести до руйнування (розтріскування)
сформованих виробів відразу після випресовки або у процесі
спікання.

47