Page 35 - 6570

Перший етап оцінювання ризику - це фактично ідентифікація
небезпеки ‒ наприклад, при забрудненні атмосферного повітря вона включає
облік всіх хімічних речовин, що забруднюють навколишнє повітря, визначення
токсичності хімічної речовини для людини або екосистеми. На даному етапі
процедури оцінювання ризику аналіз проводять на якісному рівні.
Аналіз керується результатами формулювання проблеми. Протягом етапів
аналізу, дані оцінюють для того, щоб визначити: як найбільш ймовірно буде
відбуватися експозиція від стресорів (характеристика експозиції); і (базуючись
на цій експозиції) тип і параметри впливу (ефектів), на які можна очікувати
(наприклад, характеристика екологічних ефектів). Перший крок в аналізі ‒
визначити достовірність, повноту і обмеженість даних, які характеризують
експозицію, ефекти, особливості системи і рецепторів. Дані також
аналізуються, щоб охарактеризувати природу потенційної або фактичної
експозиції і реакцій за умов, які визначаються концептуальною моделлю.
Продуктами цих аналізів є два параметри, один для експозиції і один для
реакції на стресор. Ці продукти становлять базис для характеристики ризику.
На етапі аналізу виявляються характеристики експозиції і ефектів
(наслідків), які між собою часто переплітаються, особливо коли початкова
експозиція веде до низки додаткових експозицій і повторних ефектів. Стресор
‒ будь-яка фізична, хімічна або біологічна суть (явище, предмет, речовина
тощо), яка може викликати негативну реакцію (синонімічний з термінами:
фактор, агент, чинник). Реципієнт ‒ суть, яка перебуває під впливом стресора
(наприклад, людина, екологічна система, елемент техносфери тощо).
Експозиція ‒ явище контакту стресора з рецептором. Етап аналізу ризику має
виявити і пояснити комплексні зв'язки між стресорами та реципієнтами через
показники експозиції.
Другий етап ‒ оцінювання експозиції ‒ призначена для оцінювання
чисельності і типу людей (населення, робочих, інших категорій), які підпадають
під вплив окремого стресора, разом з величиною, шляхом дії (наприклад,
токсична дія забруднюючої речовини через легені, тобто вдиханням речовини,
або через шлунок з їжею, або через шкіру чи очі, тощо.), тривалістю і часом
початку експозиції. Залежно від потреб аналізу, оцінювання могла б бути
сфокусоване на поточних, минулих або майбутніх (реальна і очікувана)
експозиціях. Це також оцінювання одержуваних доз, якщо воно доступне і
оцінювання чисельності осіб, які піддаються такій експозиції і для якої вона є
вірогідною.
Таким чином оцінюють не тільки рівень експозиції, але і чинник часу, що
дає підстави для непрямої думки про набуту дозу, навіть якщо вона не може
бути визначена безпосередньо.
Чисельність експонованої популяції є одним з найважливіших чинників
для вирішення питання про пріоритетність охоронних заходів, що виникають
при використанні результатів оцінювання ризику для «правління ризиком».
В ідеальному варіанті оцінювання експозиції базується на фактичних
даних моніторингу забруднення різних компонентів навколишнього

34