Page 27 - 6569
P. 27
Епіфітотія – масове інфекційне захворювання рослин, що
супроводжується численною загибеллю культур і зниженням їхньої
продуктивності.
Серед патогенних мікроорганізмів розрізнюють бактерії, віруси, рикетсії
та спірохети.
Бактерії – група мікроскопічних, переважно одноклітинних організмів.
Бактеріальними захворюваннями є чума, туберкульоз, холера, дезинтерія,
менінгіт та ін. Патогенні спірохети – збудники сифілісу, зворотного тифу,
лептоспірозу та інших хвороб.
Бактерії у вегетативній формі чутливі до впливу високих температур,
сонячного світла, різких коливань вологості та до дезінфікувальних засобів,
проте зберігають досить високу стійкість до понижених температур, навіть до
мінус 15-25 C. Бактерії в споровій формі мають дуже високу стійкість до
o
висихання, дії високих чи низьких температур, дезінфікувальних засобів.
Віруси - найдрібніші неклітинні частинки, що складаються з нуклеїнової
кислоти (ДНК та РНК) та білкової оболонки. Вони значно менші від бактерій,
їх не затримують найтонші фарфорові фільтри. Віруси є клітинними
паразитами, вони живуть та розмножуються у клітині, заражають її та
призводять до загибелі. Вірусними захворюваннями є віспа, грип, енцефаліт,
кір, гепатит та СНІД. Сонячне світло, особливо ультрафіолетове
о
випромінювання, температура вище 60 С та дезінфікувальні речовини згубно
діють на віруси.
Рикетсії – мікроорганізми, що за будовою нагадують бактерії, проте за
розвитком подібні до вірусів – розмножуються у клітинах господаря,
викликають сипний тиф, кулихоманку та інші захворювання.
Грибки – одно- чи багатоклітинні організми розміром від 3 до 50 мкм і
більше. Грибки можуть утворювати спори, що мають високу стійкість до
заморожування, висушування, дії сонячних променів та дезінфікувальних
речовин. Захворювання, спричинені грибками, мають назву мікозів.
Збудники інфекційних хвороб можуть проникати в організм людини
різними шляхами: через шлунково-кишковий тракт разом з їжею, водою
(кишкові інфекції); через верхні дихальні шляхи (інфекції дихальних шляхів);
потраплянням у кров (кров'яні або трансмісивні інфекції, що найчастіше
передаються кровососними ектопаразитами); через зовнішні покриви (шкіру і
слизові оболонки). Переносниками хвороботворних мікробів є комахи (мухи,
комарі, кліщі), гризуни (миші, щурі), птахи, тварини та люди.
Патогенні мікроорганізми, що спричиняють кишкові інфекційні хвороби
потрапляють у навколишнє середовище від хворої людини, головним чином з
фекаліями, а для тих кишкових інфекційних хвороб, які супроводжуються
циркуляцією збудника в крові (черевний тиф та ін.), також із сечею та слиною.
Поширенню кишкових інфекцій часто сприяють мухи, а також недотримання
правил особистої гігієни, в результаті забруднюється вода, харчові продукти і
збудники потрапляють до організму людини.
26