Page 4 - 6568

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ З ДИСЦИПЛІНИ «РЕКУЛЬТИВАІЦЯ ЗЕМЕЛЬ»

На сучасному етапі розвитку продуктивних сил суспільства багато
вітчизняних і зарубіжних учених рекультивацію порушених земель
розглядають як комплексну проблему відновлення продуктивності та
реконструкції ландшафтів, порушених промисловістю, створених на місці
"промислових пустель" нових культурних ландшафтів.
Державний стандарт "Охорона природи. Рекультивація земель. Терміни
і визначення" трактує рекультивацію як комплекс робіт, спрямованих на
відновлення продуктивності та народногосподарської цінності земель, а
також поліпшення умов навколишнього середовища.
Рекультивація земель – це комплекс робіт, спрямованих на
відновлення порушених в наслідок господарської діяльності людини
земель, в стан придатний для подальшого використання їх у народному
господарстві.

ВСТУП
Рекультивація земель - це здійснення різноманітних робіт, метою яких
є не тільки часткове перетворення природних територіальних комплексів,
порушених промисловістю, але й створення на їх місці ще більш
продуктивних і раціонально організованих елементів культурних
антропогенних ландшафтів, тобто в кінцевому рахунку оптимізація
техногенних ландшафтів, поліпшення умов навколишнього природного
середовища.
В останні роки рекультивація земель входить до програми "Людина і
природа" і порушує досить складні питання медико-біологічного характеру,
які пов'язані з розвитком і запобіганням різним захворюванням, що
призводять до інвалідності та передчасної смерті.
Враховуючи це, в основу теорії рекультивації порушених земель
повинна бути покладена концепція просторової локалізації та нейтралізації
шкідливих впливів відкритих гірничих робіт на довкілля і створення умов
для активного самовідновлення з використання родючих ґрунтів, попередньо
знятих із земель гірничого відводу. Основний фундамент проведення
рекультиваційних робіт селективне і скероване формування оптимальних
гірничопромислових ландшафтів для цільового народногосподарського
призначення.