Page 23 - 6567
P. 23
2 Математичні, логічні, статистичні функції та функції посилань і
масивів
2.1 Математичні функції
Математичні функції виконують різноманітні математичні дії. Вони спрощують
різного роду математичні обчислення, наприклад арифметичні та тригонометричні.
Розглянемо деякі із них.
1 СУММ – додає аргументи.
2 КОРЕНЬ – повертає додатне значення квадратного кореня.
3 COS, SIN, TAN – тригонометричні функції cos, sin і tg.
4 ACOS, ATAN – зворотні тригонометричні функції arсcos, arсtg.
5 ГРАДУСЫ – перетворює радіани в градуси.
6 LN – натуральний логарифм числа.
7 ABS – модуль числа.
8 ПИ – повертає число Пі (π=3.14).
9 ЗНАК – повертає знак числа.
10 ПРОИЗВЕД – повертає добуток аргументів.
11 СТЕПЕНЬ – повертає результат піднесення до степеня.
12 ОКРУГЛ – закруглює число до заданої кількості десяткових розрядів.
13 ОСТАТ – повертає остачу від ділення.
14 СЛЧИС – повертає випадкове число в інтервалі від 0 до 1.
15 РИМСКОЕ – перетворює число в арабському записі до числа в римському як текст.
16 СУММЕСЛИ – повертає суму вмістимого комірок, яке задовольняє заданому
критерію;
17 СУММКВ – повертає суму квадратів аргументів.
18 МОБР, МУММНОЖ, МОПРЕД – зворотна матриця, добуток та визначник матриці.
В електронній таблиці Excel вибрати математичні функції можна з використанням
Мастера функций, де в полі Категорія необхідно вибрати Математические і тоді можна
буде вибрати необхідну математичну функцію. Якщо виділити курсором миші будь-яку
функцію, то внизу буде написано, що розраховує дана функція та її синтаксис (рис. 2.2).
Рисунок 2.2 – Функції категорії Математические
Окрему групу складають функції, призначені для роботи з матрицями. В їх
застосуванні є особливості: аргументами таких функцій є діапазон комірок. При введенні
функцій, аргументами яких виступають масиви (матриці) і які повертають як результат
матрицю, необхідно перед введенням функції виділяти не одну комірку, куди буде
розміщений результат, а діапазон. Завершити введення аргументів матричних функцій
потрібно обов’язково натисканням комбінації клавіш Ctrl+Shift+Enter, а не просто кнопки
OK. Часто на аргументи цих функцій накладаються обмеження, викликані математичним
обґрунтуванням цих операцій (наприклад, фіксована кількість рядків та стовпців).