Page 6 - 6552

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 1

Тема: Рішення задач на топографічній карті.
Мета роботи: Вивчити оформлення топографічних карт та планів,
навчитися читати ситуацію та рельєф на топографічних картах та планах.
Ознайомитися з номенклатурою карт.
Прилади та приладдя: лист карти 1:10 000 (1:25 000), вимірники, лінійки,
транспортири, калькулятори.

Основні теоретичні положення

Картою називається зменшене узагальнене відображення земної поверхні,
побудоване за обумовленими математичними законами – законами
картографічних проекцій – всієї земної поверхні чи окремих її частин на
площині. Карта служить основним джерелом інформації про характер і форми
рельєфу, гідрографію, шляхи сполучення, рослинність та район будівництва
об'єкту та дозволяють вивчити комплекс природно-економічних
характеристик району будівництва для вибору найбільш оптимального
проектного рішення. Такі відомості необхідні при вишукуваннях, проектуванні
та будівництві будівель та споруд.
Карти умовно ділять на великомасштабні (1:100000 і більше),
середньомасштабні (1:200000 - 1:1000000) і дрібномасштабні - дрібніше
1000000. За змістом є карти топографічні, географічні, спеціальні.
Планом називають зменшене і подібне зображення горизонтальної
проекції невеликих ділянок місцевості без урахування сферичності Землі.
Зазвичай створюють топографічні плани, на яких зображають предмети
місцевості, ситуацію і рельєф. В деяких випадках обмежуються зображенням
тільки ситуації такі плани називають контурними.
Топографічні карти складають в рівнокутній поперечно-циліндричній
проекції Гауса, що обчислюється за елементами еліпсоїда Красовського, і в
Балтійській системі висот. Положення будь-якої точки фізичної поверхні Землі
визначається проекцією цієї точки на поверхню земного еліпсоїда (геодезичні
або прямокутні координати). На топографічних картах відображається
територія земної поверхні, яка обмежена на заході і сході меридіанами, на
півночі і півдні – паралелями з відомими довготою і широтою (рис. 1.1). В
кутках рамки наведені їх географічні координати.
Прямокутна система координат на топографічній карті зображена лініями
кілометрової сітки (рис. 1.1). Горизонтальні лінії сітки, що паралельні проекції
екватора на горизонтальну площину, – осі ординат, а вертикальні лінії,
паралельні осьовому меридіану, – осі абсцис. Виходи ліній координатної сітки
написані між внутрішньою і мінутними рамками, що дозволяє визначити плоскі
прямокутні координати точок. Вздовж західної та східної сторін внутрішньої
рамки написані абсциси горизонтальних ліній сітки 5840, 42, 44,... 5874. Вздовж
північної та південної сторін рамки написані ординати вертикальних ліній сітки

5