Page 31 - 6552

.
(4.14)
Величину допустимої відносної нев’язки теодолітного ходу
встановлюють залежно від призначення ходу, його форми та умов місцевості.

Як правило, вона становить .
5) Обчислюють координати вершин полігону, використовуючи формули:

(4.15)
починаючи від вихідної вершини з відомими координатами. В результаті
послідовного обчислення координат вершин полігону повинні бути обчислені
відомі вже координати вихідної вершини. Значення координат вихідної
вершини є контролем обчислень.
Наявність кутової та лінійної нев’язок обумовлено помилками, які
допущені при проведенні відповідно кутових та лінійних вимірів.

Побудова плану теодолітної зйомки

Побудову плану починають з викреслення на аркуші паперу сітки
квадратів. Сітка будується або за допомогою лінійки Дробишева або циркуля та
масштабної лінійки. Точність побудови повинна бути такою щоб розходження
у побудованих діагоналях квадратів не перевищувала 0,2 мм.
Послідовність побудови плану:
1) будують сітку квадратів. Вершини квадратів позначають на плані
перехрестям ліній довжиною 6 мм і товщиною 0,1 мм;
2) наносять за обчисленими координатами вершини теодолітного ходу і
позначають ці точки на плані за таким взірцем:
3) за даними абрису наносять на план ситуацію місцевості і викреслюють
чорною тушшю ситуацію, використовуючи умовні знаки елементів місцевості,
приведені в абрисі або в спеціальній книжці умовних знаків. Після цього план
оформляють: зверху підписують “План теодолітної зйомки”, а внизу – вказують
масштаб плану і дані про виконання.

Порядок виконання роботи

1 Згідно вихідних даних вирахувати координати кутів теодолітного ходу.
Вихідні дані:
- схема теодолітного ходу (рис. 4.2);

- журнал польових вимірів таблиця 4.2
- дирекційний кут лінії 1-2 та координати т.1 приведені в таблиці 4.3
Вирахування координат кутів вершин теодолітного ходу виконуємо у відомості
обчислення координат кутів теодолітного ходу (див. табл. 4.4)

30