Page 6 - 6547

самостійне тіло природи, яке має профільну будову; родючість –
його основна властивість; вчення про грунтові типи, їх генезис і
еволюцію; класифікація грунтів; грунт і ландшафт; закони
зональності, розроблені методи ґрунтових досліджень, закладені
основи сучасної картографії грунтів, представлена наукова
класифікація грунтів, основана на генетичному принципі, грунт
вивчають як елемент ґрунтового покриву, як компонент біосфери
і як підсистему в екологічних системах, видатними вченими
цього періоду були В.В. Докучаев, М.М. Сибірцев,
П.А. Костичев, В.Р. Вільямс, Є.В. Гільгард, П. Трейтц,
Г.М. Мургоч, . Ф. Ріхтгофен, Є. Гільгард, К.Д. Глінка,
К.К. Гедройц, С.С. Неуструєв, В.Р. Вільямс, Б.Б. Полинов,
Л.І. Просолов, С.О. Захаров, О.Н. Соколовський, П.С. Коссович,
В.І. Вернадський, Д.М. Прянишников, М.М. Тулайков,
Ю. Шлезінг, Г.М. Мургоч, Н.П. Пушкаров, П. Трейтц, А. Зігмонд
і П. Трейц (Угорщина), С. Міклашевський (Польща),
І. Копецький, Є. Гільгерд, В.А. Ковда, О.Н. Соколовський;
9) сучасний період – зародження конструктивного
ґрунтознавства: широке використання новітніх методів
математики, фізики, хімії, моделювання ґрунтових процесів;
розробка капітальних методів меліорації і охорони грунтів;
вивчення земельних ресурсів світу і проблем
природокористування, складання Світової карти грунтів ФАО-
ЮНЕСКО. Сучасний етап розвитку ґрунтознавства дав цілу
плеяду нових видатних ґрунтознавців як в нашій країні, так і за
кордоном. Назвемо лише деяких з них: В.Р. Волобуєв,
І.П. Герасимов, О.Н. Соколовський, М.М. Кононова,
Н.Б. Вернандер, М.К. Крупський, О.А. Роде, М.А. Глазовська,
В.А. Ковда, Д. Драмао, Р. Дюдаль.
На основі наукових розробок вчених ґрунтознавців,
біологів, фізиків і хіміків виникли такі розділи ґрунтознавства:
мінералогія грунтів, геохімія грунтів, геохімія ландшафтів,
фізика грунтів, хімія грунтів, біохімія грунтів, мікробіологія
грунтів, зоологія грунтів, фізична і колоїдна хімія грунтів.
Вивчення закономірностей просторового поширення грунтів
зумовило виникнення самостійної наукової дисципліни –
географії грунтів.
Ґрунтознавство як теоретична наука вирішувало конкретні
завдання для потреб ряду галузей народного господарства.
Внаслідок цього сформувались прикладні галузі ґрунтознавства:
агрогрунтознавство, агрохімія, агрофізика, меліоративне, лісове,
медичне, військове, будівельне ґрунтознавство.

6