Page 5 - 6547
P. 5

розвиток природознавства на світоглядах Ч. Лайєля в геології та
           Ч. Дарвіна  в  біології.  Як  наукова  дисципліна  ґрунтознавство
           сформувалось  у  кінці  XIX  ст.  і  датою  заснування  сучасного
           наукового    ґрунтознавства   є   10    грудня   1883 p.,   коли
           В.В. Докучаєв    захистив    у   Петербурзькому     університеті
           докторську  дисертацію  на  тему  “Російський  чорнозем”,  в  якій
           були     сформульовані      головні     теоретичні     концепції
           ґрунтознавства.
                Виділяють такі головні етапи розвитку ґрунтознавства:
                1)  11—10  тис.  років  до  нової  ери  –  накопичення
           розрізнених фактів про властивості грунтів, їх родючість і засоби
           обробітку;
                2)  кілька  тисячоліть  до  нової  ери  –  виникають  різні
           способи боротьби з засоленням грунтів, будують зрошувальні та
           осушувальні  системи,  знання  почали  оформляти  у  вигляді
           записів;
                3)  початок  нової  ери  –  існує  первинна  систематизація
           відомостей  про  ґрунти,  перші  спроби  удобрення  ґрунту,  перші
           спроби  узагальнення  відомостей  про  грунт  і  землеробство,
           видатними вченими цього періоду були Феофраст, Катон, Пліній
           Старший, Колумелла, Варрон, Геродот, Страбон;
                4)  VI  – XVI  ст.  –  період  характеризується  незначними
           відомостями  про  грунт  та  його  властивості,  проводиться  опис
           грунтів як земельних угідь, у багатьох країнах Європи офіційно
           були введені земельні кадастри;
                5)  XVІ – XVII  ст.  –  знання  про  ґрунти  відображаються  у
           агрономічних  трактатах  Альберта  Великого,  Петра  Кресценція,
           Абу–їбн Сіни та Леонардо да Вінчі, Бернара Паліссії;
                6)  початок  XVIII  ст.  –  розвиваються  знання  про
           походження  грунтів,  їх  родючість  та  її  зв’язок  з  гірськими
           породами      у    працях     Н. Валлеріуса,     М. Ломоносова,
           Н. Кюльбелем, Н. Валлеріусом, А. Тюрго;
                7)  кінець  XVIII  –  середина  XIX  ст.  –  продовжуються
           дослідження      теорії    гумусового      живлення      рослин,
           обґрунтовується  гіпотеза  мінерального  живлення  рослин,
           будуються  перші  ґрунтові  та  агрогеологічні  карти,  заснована
           агрохімія, видатними вченими цього періоду були Н. Кюльбель,
           A. Теєр,  І Комова,  М. Павлов,  М. Вольні,  Г. Деві,  Й. Берцеліус,
           Ж. Буссенго,  Ю. Лібіха,  Ф. Фаллау,  Г. Беренд,  Ф. Ріхтгофен,
           K. Шпренгель;
                8)  кінець XIX – початок XX ст. – створення теоретичного
           ґрунтознавства,  докази найважливіших його концепцій: грунт  –


                                          5
   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10