Page 13 - 6547

ґрунтових вод формуються гідроморфно-акумулятивними, а при
високому – формуються високородючі гідроморфні заплавні
ґрунти.
Вулканізм відіграє важливу роль в процесах
ґрунтоутворення. В районах діючих і недавно згаслих вулканів
сформувались так звані вулканічні ґрунти, які мають високу
родючість. Діючі вулкани викидають велику кількість
подрібнених уламків породи, попіл, різноманітні гази (СО 2, CO,
H 2S, SO 2, N 2, H, CH 4), пари води, сірки, соляної кислоти, тощо. В
умовах вологого клімату на пухких вулканічних туфах швидко
розвивається трав’яниста і лісова рослинність. Наново утворений
ґрунт, як правило, подібний до попереднього. Якщо вулканічний
попіл випадає на поверхню ґрунту в незначній кількості, то він
вбирається гумусовим горизонтом. В результаті регулярного
надходження незначних порцій попелу утворюються ґрунти з
потужним гумусовим горизонтом.
2 Загальна схема ґрунтоутворення
Процес ґрунтоутворення, як і будь-який природний процес,
має свій початок, етапи розвитку, певну швидкість і час
завершення. За спостереженнями багатьох вчених 1 см
гумусового горизонту ґрунту в умовах помірного поясу
формується за 100—200 років, а повний профіль сучасного
ґрунту — від кількох сотень до кількох тисяч років. Загальний
процес ґрунтоутворення складається з комплексу біохімічних,
хімічних, фізичних і фізико-хімічних процесів. Ґрунтоутворення
починається з моменту поселення живих організмів на скельних
породах або на пухких продуктах гіпергенезу і в своєму розвитку
проходить ряд стадій.
1. Стадія початкового ґрунтоутворення часто збігається з
процесом вивітрювання скельних гірських порід.
2. Стадія розвитку ґрунту відбувається на пухких
відкладах великої потужності і завершується диференціацією
профілю на генетичні горизонти.
3. Стадія рівноваги триває невизначений час – між
ґрунтом і комплексом факторів підтримується динамічна
рівновага.
4. Зміни в процесі ґрунтоутворення, зумовлені змінами
ландшафту, клімату, рослинності, порушення екосистеми
людиною тощо.
Ознакою завершення формування ґрунту, досягнення ним
зрілого стану є чітка диференціація профілю на генетичні
горизонти.
13