Page 73 - 6540

Південний степ – південні райони Одеської, Миколаївської,
Херсонської і Запорізької областей, а також північна (передгірська)
частина Криму.
Гірські райони Криму – південна частина Криму.
Гірські і передгірські райони Українських Карпат – західна'
частина Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей, а
також північно-східна частина Закарпатської області.
Низинна частина Українських Карпат – південно-західні
райони Закарпатської області. Кожна із них характеризується
своїми геохімічними показниками.
Зональні відмінності рельєфу, клімату, гідрологічних,
гідрогеологічних і ґрунтових умов визначили особливості
територіального розподілу земель і структуру земельного фонду.
Кількісні показники нормативів землекористування повинні
базуватися на таких гранично-допустимих рівнях техногенного
впливу, які не привели б до порушення соціально-економічних і
самовідновних функцій ландшафту, не викликали б негативних змін
його властивостей.
Загальна ефективність використання землі визначається
порівнянням показників, що відображають характер
землекористування, і відповідних екологічних оптимальних
нормативів. Показники використання земельного фонду
різноманітні по зонах, областях і районах України. Найвищу
сільськогосподарську освоєність мають землі Запорізької,
Кіровоградської і Миколаївської областей (індекс освоєності 0,84).
Високий рівень у Дніпропетровській, Донецькій, Вінницькій,
Одеській, Полтавській, Тернопільській, Харківській і Хмельницькій
областях (вище 0,77). В той же час в Закарпатській та Івано-
Франківській областях сільськогосподарська освоєність найнижча
(0,38 – 0,46). Орні землі найбільше зазнали впливу господарської
діяльності.
Розвиток продуктивних сил України обумовлює постійне
розширення територій для розміщення промислових підприємств,
об'єктів енергетики, транспорту, видобування корисних копалин.
Екологічний стан ґрунтового покриву залежить від тих
забруднювачів, що приносяться атмосферним повітрям та опадами.
Тому дуже важливим є визначення глобальних характеристик
природного вмісту важких металів у ґрунтах (кларків), а також їх
регіональних фонових значень, що дозволяє провести порівняльний
аналіз глобальних та регіональних кларків мікроелементів і
встановити їх гранично допустимі концентрації (ГДК) в ґрунтах.
Із всіх компонентів довкілля найбільша концентрація
мікроелементів притаманна грунтам. Вони збагачуються за рахунок
випадання важких металів з атмосферного повітря.

72