Page 19 - 6540

рідині по поверхні ковзання (пластичні зсуви). Бувають і перехідні
типи зсувів. Розміри зсувних масивів, що визначають масштаб
явища, можуть бути різноманітними: малі – окремі глиби, невеликі
– від десятка кубічних метрів до 1000; великі – тисячі і десятки
3
тисяч кубічних метрів до 100-200 тис.м ; грандіозні – більше 200
3
тис.м .
Поверхня, по якій відбувається відрив зсувних мас і їх
сповзання, називається поверхнею ковзання, яка є обов'язковим
елементом будови зсуву, діагностичною ознакою зсувного явища.
Зсуви можуть мати одну або декілька поверхонь ковзання, що
визначає складність їх будови – структуру. Місце виходу поверхні
ковзання на денну поверхню в основі схилу чи відкосу називають
підошвою зсуву, а в верхній частині схилу – вершиною. Вихід її на
схилі , праворуч і ліворуч від осі зсуву, позначає борти зсуву. В
залежності від глибини розташування поверхні ковзання,
зміщуватись можуть або самі поверхневі відклади, наприклад,
ґрунтовий покрив, або великі маси гірських порід.
Рельєф поверхні зсувного тіла нерівний – хвилястий, з
западинами. Важливою особливістю морфології зсувних ділянок є
водопроявлення в різних формах. Джерела підземних вод, постійні
або ті, що зникають , зосереджені чи розсіяні, з'являються в різних
місцях зсувної ділянки. Важливою ознакою зсувних зміщень є
також різноманітні деформації споруд, розташованих на зсувах або
в зоні їх дії. Деформації проявляються по-різному: в перекосі і
зміщенні будівель, полотна доріг, робочих і транспортних ділянок
на бортах кар'єрів. Таким чином, морфологічні особливості зсувних
ділянок досить різноманітні. Зсуви різко виділяються в рельєфі, їм
властиві специфічні особливості умови рельєфу, тріщинуватість
порід, порушення рослинного покриву, "п'яний ліс", різноманітні
форми водопроявлень і деформації споруд. Ступінь вираженості
всіх цих особливостей залежить від віку зсуву, стадії його розвитку,
активності динаміки явища.
Причини утворення зсувів:
1) збільшення крутизни схилу або укосу при їх підрізці,
підробці, а також при наданні укосам більшої крутизни,
2) послаблення міцності порід внаслідок зміни їх фізичного
стану при зволоженні, набуханні, вивітрюванні, порушені
природного складання і т. ін., а також в зв'язку з розвитком в
породах явищ повзучості,
3) дія гідростатичних і гідродинамічних сил на породи, що
викликають розвиток фільтраційних деформацій;
4) зміна напруженого стану гірських порід у зоні формування
схилу і будівництва укосу;

18