Page 13 - 6539

Товщина шару – найкоротша відстань між покрівлею та
підошвою. Існує дійсна, позірна, вертикальна та горизонтальна
товщина шару. Шари утворюються під дією зміни умов
осадконакопичення. Якщо певні умови існують тривалий час,
накопичуються досить товсті шари, які можуть залягати
горизонтально, під кутом (моноклінально), утворювати складки
(плікативне порушення), можуть бути розірвані (диз'юнктивне
порушення), зміщені один відносно другого.
Горизонтальне залягання шарів характеризується такими
ознаками:
▪ абсолютні відмітки геологічних границь (контакту між
шарами) приблизно однакові;
▪ геологічні границі, що нанесені на геологічну карту, будуть
або співпадати з горизонталями, або будуть розташовані між ними
паралельно;
▪ кожний шар, який залягає нижче за попередній, має
відповідно старший вік за геохронологічною шкалою;
▪ шари наймолодшого віку розташовані на припіднятих
ділянках рельєфу, а найдревніші – у понижених.
Дійсна товщина горизонтального шару дорівнює різниці
абсолютних відміток його покрівлі та підошви. При пересіченому
рельєфі дійсна товщина може бути вирахувана, якщо є відмітки
виходу шару на денну поверхню і кут нахилу поверхні рельєфу (рис.
2.1).

Рисунок 2.1 – Елементи шару гірської породи
1
А-А – покрівля шару D,
1
В-В – підошва шару D,
M – дійсна товщина шару D,
m i – позірна товщина шару D,
β – кут нахилу поверхні рельєфу.
13