Page 69 - 6536

заліза, збагачені органічними речовинами і зовсім не придатні для
вживання.
Біоіндикація забруднення води. Склад і стан рослинності може
вказати на наявність забруднювачів води в межах різноманітних
промислових комплексів.
Наявність і розподіл водоростей є надійним показником
забруднення і санітарного стану вод у морях, ріках та озерах. Деякі
види водоростей зникають при наближенні до джерел забруднення,
а інші (наприклад, ulva lactica) поширені за підвищеного
забруднення вод. У місцях витоку стічних вод залишається лише
бідна флора полісапробіонтних водоростей, що витримують велику
концентрацію органічних речовин у воді і тому є індикаторами
дуже забруднених вод.
Водорості бентосу є ще точнішими індикаторами санітарного
стану морських вод. У бухтах Чорного моря в чистих водах живуть
десятки видів діатомей, що зникають в міру забруднення води. При
слабкому забрудненні з'являються полісапробіонтні діатомеї
(мелозірі та ін.) На максимальне забруднення води вказує масовий
розвиток Melosira monilifoonnis.
Виявити присутність небезпечної забруднюючої речовини у
водоймі можна за допомогою проявів її токсичного ефекту на
рибах.
Встановлено, що найбільша чутливість дефіциту кисню
збігається з чутливістю до органічного забруднення. Щодо стійкості
до органічних забруднень і дефіциту кисню розрізняють такі
індикаторні групи орга нізмів: полісапроби – організми, які
витримують сильний студінь дефіциту кисню (личинки комара
Chaobo-rus, мухи-бджоловидки Fristalis tenax); мезосапроби –
організми, що витримують лише середній ступінь забруднення
(інфузорія парамеція, карась, короп, лин); олігосапроби – організми,
які витримують лише слабкий ступінь забруднення, вимогливі до
кисню (форель, багато личинок мошок). Потреба у кисні в різних
3
груп риб неоднакова: у форелі – висока, яка становить 7–11 см /л; у
3
піскаря, коблика – середня (5–7 см /л); у плотви, йоржа – низька (4
3
3
см /л); у коропа, лина – наднизька (0,5 см /л).
Отже, рослини, тварини та їх угруповання представляють
перспективну галузь біоіндикації через високу чутливість до змін
довкілля, що відбуваються під впливом антропогенних чинників. За
допомогою рослин і їх угруповань оцінюють дію та наслідки
антропогенних впливів: порушення природних ландшафтів,
забруднення повітря, водного середовища та ґрунтів;
обґрунтовують заходи з організації екологічного моніторингу.

68