Page 91 - 6533

організмах, і в літосфері, міститься в них у різних формах: у
організмах він разом з воднем утворює воду й органічні сполуки, а
в літосфері він входить до складу силікатів, оксидів, органогенних
порід і інших сполук. Живі організми вибірково поглинають з
довкілля тільки доступні їм рухомі форми елементів. Тому вони
збагачені так званими біофілами — фосфором, сіркою, калієм,
бором.
Зазвичай використовують три основні методи вираження
хімічного складу біологічних об'єктів: з розрахунку на живу (сиру)
масу організму, на масу сухої органічної речовини і на золу, тобто на
кількість мінеральних речовин, що містяться в організмі. Кожний з
цих способів розрахунку вживається в різних цілях. За порівняння
складу живої речовини і літосфери використовують зазвичай дані
про вміст хімічних елементів у золі. На глобальному рівні одні з
найзагальніших параметрів, що характеризують специфіку
хімічного складу біосфери, — кларки концентрації елементів,
розраховані на сиру масу живої речовини, які Перельман назвав
біофільністю елементів. Найбільшу біофільність мають вуглець
(7800 КК), азот (160 КК) і водень (70 КК). Висока біофільность у
сірки, фосфору, кальцію, калію, бору, брому, цинку, йоду, срібла.
Хімічний склад рослин залежить від двох головних чинників:
1. Ландшафтно-геохімічного (екологічного), який визначає
геохімічну обстановку зростання рослин (рівні вмісту елементів у
живильному середовищі, рухомі, доступні для рослин форми
знаходження).
2. Генетичного, що визначає біогеохімічну спеціалізацію
окремих сімейств, родів і видів рослин.
Кларки літосфери, гідросфери і живої речовини постійно
уточнюють і деталізують для окремих районів, типів гірських порід,
класів вод і систематичних груп рослин.
Разом з перевагами (масовість, зіставність та ін.) метод
кларків має низку хиб, передусім пов'язаних із зайвою
узагальненістю даних, отриманих у результаті їхньої статистичної
обробки, а найголовніше — відсутністю цілісного підходу до таких
складних систем, якими є ландшафти. Тому у здійсненні фонового
геохімічного моніторингу дані, отримані за допомогою методу
кларків, повинні поєднуватися з виокремленням і детальним

91