Page 57 - 6533

Біогенна динаміка функціонування властива ландшафтам зі
стійкою чисельністю популяцій. Птахи, комахи, ссавці беруть
активну участь у внутрішньокомплексному і міжкомплексному
обміні речовиною та енергією. Особливо різнобічний і виразний
вплив на динаміку ландшафту чинять деякі групи тварин, такі як
річкові бобри і гризуни, що мешкають у норах. Бобри відомі як
лісоруби і будівельники ставків-дамб на річках. Так, у пустелях
Північного Прикаспію (Казахстан) тільки число нір малого ховраха
становить у середньому 500—600 і навіть 1000 на 1 га. Ховрахи
щороку переміщують у верхній шар солончакових солонців 24 кг/га
легкорозчинних солей, 58 кг/га кальцію, 10 кг/га алюмінію, 8 кг/га
сірки (Абатуров). Сприяючи накопиченню в поверхневих шарах
солонцевих грунтів гіпсу і карбонатів, ховрахи перешкоджають
розвитку солонцевого процесу, а в чорноземах і каштанових ґрунтах
протистоять вилуговуванню карбонатів.
Антропогенна динаміка зумовлена діяльністю людини.
Створення культурних ландшафтів — посівів, садів, лісокультур,
ставків, каналів і водосховищ, випасання худоби супроводжуються
активізацією багатьох динамічних процесів, що призводять до
утворення супутніх, здебільшого акультурних ландшафтів — ярів,
обвалів, вторинних солончаків на зрошуваних землях. Складні
динамічні явища розгортаються на відвалах і териконах, що
виникають у місцях видобутку корисних копалин. Людина є вільним
або мимовільним джерелом сукцесійних динамічних явищ у
багатьох сучасних ландшафтах Землі.
Антропогенним ландшафтам властива така сама структура
динаміки розвитку, що і природним. Проілюструємо це на двох
типах антропогенних ландшафтів, що належать до різних класів.
У кар'єрно-відвальних комплексів фаза прискореного
(революційного) розвитку збігається з часом антропогенної
акумуляції — насипання відвалів з розкритих порід. Уповільнена
(еволюційна) фаза починається з прискореного етапу: упродовж
перших 16—20 років відбувається усадка і стабілізація відвалів,
біоценози зазнають низку коротких сукцесійних змін. Уповільнений
етап еволюційної фази розвитку відвалів характеризується різким
ослабленням геоморфологічних процесів, припиненням сукцесійної
динаміки і формуванням стійких біоценозів, схожих із зональними.

57