Page 57 - 6533
P. 57

Біогенна динаміка функціонування властива ландшафтам зі
                            стійкою  чисельністю  популяцій.  Птахи,  комахи,  ссавці  беруть
                            активну  участь  у  внутрішньокомплексному  і  міжкомплексному
                            обміні  речовиною  та  енергією.  Особливо  різнобічний  і  виразний
                            вплив  на  динаміку  ландшафту  чинять  деякі  групи  тварин,  такі  як
                            річкові  бобри  і  гризуни,  що  мешкають  у  норах.  Бобри  відомі  як
                            лісоруби  і  будівельники  ставків-дамб  на  річках.  Так,  у  пустелях
                            Північного Прикаспію (Казахстан) тільки число нір малого ховраха
                            становить  у  середньому  500—600  і  навіть  1000  на  1  га.  Ховрахи
                            щороку переміщують у верхній шар солончакових солонців 24 кг/га
                            легкорозчинних солей, 58 кг/га кальцію, 10 кг/га алюмінію, 8 кг/га
                            сірки  (Абатуров).  Сприяючи  накопиченню  в  поверхневих  шарах
                            солонцевих  грунтів  гіпсу  і  карбонатів,  ховрахи  перешкоджають
                            розвитку солонцевого процесу, а в чорноземах і каштанових ґрунтах
                            протистоять вилуговуванню карбонатів.
                                   Антропогенна  динаміка  зумовлена  діяльністю  людини.
                            Створення  культурних  ландшафтів  —  посівів,  садів,  лісокультур,
                            ставків,  каналів  і  водосховищ,  випасання  худоби  супроводжуються
                            активізацією  багатьох  динамічних  процесів,  що  призводять  до
                            утворення  супутніх,  здебільшого  акультурних  ландшафтів  —  ярів,
                            обвалів,  вторинних  солончаків  на  зрошуваних  землях.  Складні
                            динамічні  явища  розгортаються  на  відвалах  і  териконах,  що
                            виникають у місцях видобутку корисних копалин. Людина є вільним
                            або  мимовільним  джерелом  сукцесійних  динамічних  явищ  у
                            багатьох сучасних ландшафтах Землі.
                                   Антропогенним  ландшафтам  властива  така  сама  структура
                            динаміки  розвитку,  що  і  природним.  Проілюструємо  це  на  двох
                            типах антропогенних ландшафтів, що належать до різних класів.
                                   У  кар'єрно-відвальних  комплексів  фаза  прискореного
                            (революційного)  розвитку  збігається  з  часом  антропогенної
                            акумуляції  —  насипання  відвалів  з  розкритих  порід.  Уповільнена
                            (еволюційна)  фаза  починається  з  прискореного  етапу:  упродовж
                            перших  16—20  років  відбувається  усадка  і  стабілізація  відвалів,
                            біоценози зазнають низку коротких сукцесійних змін. Уповільнений
                            етап  еволюційної  фази  розвитку  відвалів  характеризується  різким
                            ослабленням геоморфологічних процесів, припиненням сукцесійної
                            динаміки і формуванням стійких біоценозів, схожих із зональними.


                                                           57
   52   53   54   55   56   57   58   59   60   61   62