Page 54 - 6533

специфічною особливістю, що рівень організації новоутворень
менш високий, ніж у початкових форм (Мільков).
Прогресивний розвиток ландшафтного комплексу
характеризується наростанням його біологічної продуктивності з
одночасним ускладненням структури і зростанням стабільності.
Такий хід розвитку типів ландшафту в напрямі: пустеля —
напівпустеля — степ —лісостеп (савана тропіків). Лісостеп —
кінцева стадія прогресивного ряду розвитку. З нею збігається вісь
оптимізації ландшафтів з характерною для помірного поясу
максимальною біологічною продуктивністю, високою складністю
структури (диференціація ландшафту на дві різко контрастні групи
біогеоценозів — лісову і степову) і кліматичною стійкістю (Мільков).
Регресивним є розвиток ландшафтів у напрямах: ліс — болото;
лісостеп — степ — напівпустеля — пустеля (рис. 7.1).
Видимі, а точніше ті вияви динаміки ландшафтів, що
піддаються дослідженню, зумовлені сумою багатьох доданків. З-
поміж останніх завжди можна виокремити провідний чинник і вже за
ним розрізняти генезисні види динаміки ландшафту.
Вирізнимо тут шість генезисних видів динаміки
ландшафтних комплексів.
Спонтанна динаміка — динаміка саморозвитку, що протікає
через внутрішні причини, без впливу зовнішніх чинників. Вона
близько відповідає ендоекогенетичним, або автогенним, сукцесіям
фітоценологів (Работнов).

54