Page 16 - 6532
P. 16
Вибір способу нівелювання залежить від характеру рельєфу й
довжини лінії профілю. На крутих порівняно коротких схилах
проводиться ватерпасовка. Нівелювання лінії значної довжини на
пересіченій місцевості можна провести за допомогою барометра-
анероїда, хоча точність барометричного нівелювання порівняно
невисока (3-5 м).
По лінії профілю на основних елементах рельєфу з
урахуванням рослинності, типу угідь намічаються точки
комплексного опису природи. Основна умова при виборі точки - її
типовість для геосистеми. Оскільки об'єктами вивчення є фації й
урочища, то точки комплексного опису повинні закладатися в
межах типових фацій того або іншого урочища.
Комплексний опис точок на лінії ландшафтного профілю
проводиться за наступним планом: вказуються номер й адреса
точки, характеризуються геологічну будову, рельєф, умови
зволоження, ґрунтовий і рослинний покрив, господарський стан і
використання ділянки. Мікрокліматичні спостереження звичайно не
проводяться, тому що одиничні дані по різних елементах погоди не
дозволяють установити закономірності в розподілі тепла, вологи й
світла в геосистемі уздовж лінії профілю. Ускладнене також
вивчення тваринного світу. Однак у тому випадку, коли можна
виявити особливості в поширенні тварин по окремих геосистемах,
ці спостереження потрібно зафіксувати в щоденнику.
Кожна точка комплексного опису нумерується арабськими
цифрами. Відзначається її місце розташування щодо стійких
об'єктів на місцевості (населених пунктів, рік, доріг і т.д.) із
вказівкою відстані й азимута, а також відстаней і перевищення
щодо попередньої точки на профілі. Місце розташування точки і її
номер наносяться на схематичну лінію профілю, накреслену на
карті й у щоденнику.
Для характеристики поверхневих гірських порід описуються
природні або штучні геологічні оголення, розташовані по лінії
профілю або поблизу від неї. Оголенням привласнюються
порядкові номери й відзначається їхнє місце розташування в
рельєфі й стосовно орієнтирів на місцевості. Кожен шар описується
в наступній послідовності: назва породи, колір, структура (із
вказівкою розміру й окатаності уламкового матеріалу), склад
(петрографічний й мінералогічний), текстура, домішки, потужність
нашарування. Після опису всіх шарів оголення фотографується й
схематично замальовується.
При відсутності геологічних оголень відомості про склад і
генезис верхніх шарів гірських порід можна одержати з опису
грунтоутворюючих і порід, що підстилають, у ґрунтових розрізах,
поглиблених на 2-3 м за допомогою ґрунтового бура.
16