Page 65 - 6530

на державній мережі пунктів спостережень, так і на
тимчасовій мережі, що встановлюється під час виникнення
несанкціонованих чи аварійних забруднень і стихійного лиха з
метою оповіщення й розроблення оперативних заходів щодо
ліквідації їх наслідків та захисту населення, екосистем і
власності.
Однією із найважливіших проблем географічної мережі
ПЗФ є: забезпечення оптимальних умов для просторово-
часових змін у заповідних екосистемах в цілому та
збереження сукупності їх видів. Відновлення корінних
екосистем здійснюється через мережу ділянок відновлення,
що передбачає також організацію екологічного моніторингу:
фонового, сучасного функціонального стану, його динаміку а
також розробку прогнозних змін заповідних екосистем.
Фоновий моніторинг у «Концепції екологічного
нормування» (Мінекобезпеки, 1996) зазначений серед
основних методів екологічних досліджень, практичне
застосування результатів яких сприяє визначенню
максимально допустимих змін природного середовища та
рівнів впливу господарської діяльності на природне
середовище. Саме показники стану таких районів біосфери,
які є фоновими, слід брати за основу при визначенні
допустимого антропогенного навантаження.
Завдання при здійсненні моніторингу у межах ПЗФ:
1. Ведення Літопису природи у відповідності до
затвердженої у 2002 р. Мінекоресурсів України та НАНУ
Програми Літопису природи.
2. Розробка наукових основ забезпечення
менеджменту збереження ландшафтної та біотичної
різноманітності, насамперед рідкісних та зникаючих видів
рослин і тварин, рослинних угруповань та типів природних
середовищ.
3. Розробка наукових обґрунтувань лімітів
природокористування.
4. Наукове обґрунтування здійснення еколого-
освітньої та рекреаційної діяльності.
5. Здійснення моніторингу біосферних процесів
(біосферні заповідники).
Методики проведення згаданих видів моніторингу
розробляються НАН України з використанням бази даних

65