Page 31 - 6530

об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
У законах про охорону природи встановлюється, що
державній охороні підлягають об'єкти природи і природні
комплекси, що представляють цінність в науковому,
культурному, оздоровчому відношенні. Так, згідно Закону про
охорону навколишнього природного середовища охороня-
ються типові ландшафти, рідкісні і визначні об'єкти живої і
неживої природи, як характерні або як унікальні приклади
природних умов окремих зон і фізико-географічних областей,
цінні в науковому, культурно-пізнавальному і оздоровчому
відношенні. Природні комплекси і об'єкти природи, що
представляють цінність в науковому, культурному,
оздоровчому відношенні, з урахуванням їх значення
охороняють шляхом організації: заповідників на території, де
треба зберегти весь природний комплекс; заказників на
території, де необхідно зберегти частину природного
комплексу; природних (національних) парків на території, де
слід зберегти і поліпшити весь природний комплекс для
відпочинку; пам'яток природи, які виділяються для
збереження рідкісних, цінних в науковому, культурному
відношенні об'єктів і територій, а також місць, пов'язаних з
історичними подіями.
Території та об'єкти природно-заповідного фонду з
додержанням вимог, встановлених актами законодавства
України, можуть використовуватися:
 у природоохоронних цілях;
 у науково-дослідних цілях;
 в оздоровчих та інших рекреаційних цілях;
 в освітньо-виховних цілях;
 для потреб моніторингу навколишнього природного
середовища.
Збереження територій та об'єктів природно-
заповідного фонду забезпечується шляхом:
 встановлення заповідного режиму;
 організації систематичних спостережень за станом
заповідних природних комплексів та об'єктів;
 проведення комплексних досліджень з метою
розробки наукових основ їх збереження та ефективного
використання;

31