Page 9 - 6524
P. 9

9

                        ІV  рівень  –  забруднення  природного  середовища  викликає  загибель,
                  виникнення окремих видів біоценозу:







                                            2.  Нормування домішок атмосфери
                        Вплив на людину речовин, які забруднюють атмосферне повітря, може

                  бути  як  специфічним,  так  і  загальнотоксичним.  Для  оцінки  токсичного

                  впливу речовин, який вивчають на піддослїдних тваринах, використовують,
                  зокрема,  такі  поняття:  летальну  (смертельну)  концентрацію  речовини,  яка

                  призводить  при  диханні  до  загибелі  50%  піддослідних  тварин,  -  CL 50  і
                  порогову,  або  найменшу,  концентрацію,  що  зумовлює  той  чи  інший

                  негативний  ефект  при  дії  на  тварин,  -  С min.  Відношення  CL 50/C min=2

                  називається  зоною  однократної  дії  речовини  й  інтегральним  показником  її
                  шкідливого впливу.

                        За  цією  ознакою  промислові  речовини  поділено  на  чотири  класи
                  небезпечності.

                        Під     гранично       допустимою         концентрацією         розуміють        такий

                  максимальний  її  рівень,  який,  впливаючи  на  організм  людини  (окремо  або
                  разом з іншими факторами) протягом усього життя, не викликає ні у неї, ні в

                  її потомства біологічних змін, навіть прихованих і тимчасово компенсованих

                  (у тому числі захворювань) змін реактивності, адаптаційно-компенсаторних
                  можливостей,  імунологічних  реакцій,  порушення  фізіологічних  циклів,  а

                  також  психологічних  порушень  (спад  інтелектуальних  і  емоційних
                  здібностей, розумової працездатності, надійності).

                        При визначенні ГДК керуються наступними принципами:

                        1.  пріоритет  медичних  і  біологічних  показників  до  встановлення
                  санітарних  регламентів  перед  іншими  підходами  (технічна  досяжність,

                  економічні вимоги);.
                        2.  пороговість  усіх  типів  впливу  шкідливих  факторів  (у  тому  числі

                  хімічних  сполук  з  мутагенним  і  канцерогенним  ефектом,  а  також

                  іонізаційного випромінювання);
                        3.  випередження  розробки  і  запровадження  профілактичних  заходів

                  порівняно з часом появи шкідливого фактора.
   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14