Page 4 - 6524

ЛЕКЦІЯ 1

РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТІ І ДЕГРАДАЦІЯ ГЛОБАЛЬНОЇ
ЕКОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ

За даними дослідників, якщо середня температура на нашій планеті
0
збільшиться на 2 С, порівняно з 1750 роком, коли розпочався бурхливий
розвиток промисловості, то на нас очікують пагубні невідворотні зміни
клімату. Поки що вважається, що середня температура, порівняно з 1750
0
роком, збільшилася на 0,8 С. Наслідки потепління очікуються
найкатастрофічніші: танення льодовиків, затоплення земель в одних районах

і посуха в інших, вимирання лісів, різке зменшення врожаїв, поява більш
сприятливих умов для розвитку багатьох захворювань.

З розширенням масштабів виробництва та ростом кількості населення
різко зростає потреба народного господарства у нових матеріалах і виробах.
Щоб задовольнити річну потребу однієї людини видобувається не менше 20т

різної сировини. До того ж з кожним роком видобуток мінеральної сировини
та органічних продуктів природи стає все більш дорожчим. Освоєння нових

родовищ, які, як правило, розташовані у важкодоступних районах, потребує
значних капіталовкладень.

Інтенсивне використання мінеральної сировини супроводжується
утворенням значної маси відходів і викидів на різних стадіях її переробки на
гірничих та переробних підприємствах. На вивезення та зберігання відходів

витрачається до 10% вартості готової продукції. Під звалища, відвали та
полігони відведені мільйони гектарів землі. Екстенсивне зростання

переробки сировини при низькому рівні утилізації відходів сприяє різкому
збільшенню об’ємів утворення відходів та площ, на яких складуються
відходи. Це обумовлено відсутністю економічної оцінки відходів та

практично безплатним характером користування природними ресурсами. В
цьому випадку у споживачів відсутня економічна необхідність в комплексній

переробці основної сировини. А прагнення зменшити витрати на складування
"хвостів" підприємств наносить шкоду біосфері.
В науковій літературі немає єдиної оцінки загальної кількості твердих

відходів, що утворилися внаслідок господарської діяльності людини. На
даний час для всього світу вони оцінюються приблизно в 20-30 млрд. тонн на

рік з розрахунком збільшення до 100 і більше мільярдів тонн на рік при
сучасному рівні їх використання.