Page 8 - 6521

принципу дозволить уникнути порушень природної рівноваги
завдяки чітко визначеному збалансованому циклові використання і
відновлення. Таке порушення законів функціонування природних
систем відбувається у двох випадках: за перевищення рівня
антропогенного навантаження і за невідповідності спеціалізації
виробництва специфіці природно-ресурсного потенціалу.
Перевищення рівня антропогенного навантаження
виражається в надмірній концентрації виробництва. Особливо
багато еколого-економічних проблем спричинила концентрація
виробництва у великих містах. Через надмірну концентрацію
промисловості впровадження природоохоронних заходів
перетворюється у велику проблему.
Невідповідність спеціалізація виробництва специфіці
природно-ресурсного потенціалу спостерігається у рекреаційних
регіонах України – Криму, Карпатах, де найоптимальніше
використання рекреаційних ресурсів сприяло б формуванню
рекреаційного комплексу і виробництва, яке його обслуговувало б.
Проте розвиток галузей важкої промисловості та інших екологічно
небезпечних галузей призвів тут до погіршення якості повітря,
питної води і навіть деяких мінеральних джерел.
Принцип збереження просторової цілісності природних
систем у процесі їх господарського використання. Цей принцип
випливає з найважливіших закономірностей взаємопов’язаності
змін компонентів природи під впливом антропогенної діяльності.
Вплив людини на окремі компоненти природи та окремі види
ресурсів не обмежується змінами лише в них. Зміни одного з
компонентів природної системи призводять до змін в інших, а іноді
— до зміни якості екосистеми в цілому. Прикладом може служити
осушення боліт в областях Українського Полісся, після чого
змінилися якості багатьох екосистем.
Принцип збереження природообумовленого кругообігу
речовин у процесі антропогенної діяльності. Сутність принципу
зводиться не тільки до того, щоб технологічні процеси конкретних
виробництв обмежувалися циклічністю, а й щоб циклічні процеси
являли послідовний ряд стадій виробництва, пов’язаних між собою
чи комплексністю переробки сировини, чи постадійним її
використанням. Порушення цього принципу призвело до утворення
великої кількості відходів, які не включаються в природний
кругообіг речовин і змінюють властивості багатьох екосистем у
регіоні. Академік Б.М. Ласкорін запропонував спеціальний термін
“техногенні родовища”, підкреслюючи, що у відвалах і “хвостах”
збагачувальних фабрик, у стічних водах є значна кількість
важливих елементів, запаси яких можна зіставляти з природними
родовищами.

8