Page 6 - 6521

а мінерали, гірські породи, горючі корисні викопні -
непоновлювані);
 за темпами економічного заповнення за рахунок пошуку
нових джерел або нових технологій, тобто які можуть або не
можуть бути відшкодовані для економічних потреб: поправні або
відшкодовані і непоправні або невідшкодовані (дефіцит
вуглеводневої сировини, заліза і марганцю на суші можна
компенсувати освоєнням залізисто-марганцевих конкрецій на дні
океанів);
 за можливістю заміни одних ресурсів іншими: замінні
(метали-керамікою, пластмасою) і незамінні (оптимальний для
дихання склад атмосферного повітря).
Також природні умови можна класифікувати таким чином:
 атмосферні;
 водні;
 грунтово-геологічні;
 біологічні;
 кліматичні;
 рекреаційні;
 альтернативні енергетичні;
 мінерально-сировинні;
 ресурси світового океану.
Природно-ресурсний потенціал – теоретична кількість,
природних ресурсів, які без шкоди для природи і людства можуть
бути використані в господарських цілях.
Еколого-економічний потенціал – теоретично доступні для
використання ресурси і властивості природних систем всієї планети
і її регіонів. При цьому акцент наголошується на їх функціонуванні
і збереженні. Еколого-економічний потенціал за масштабами
антропогенного навантаження поділяють на глобальний і
регіональний.
Природокористування – сукупність всіх форм використання
природного ресурсного потенціалу і заходів по його збереженню.
Природні умови – сукупність живих організмів, тіл і явищ
природи, які впливають на життєдіяльність і господарську роботу
суспільства, але не залучені в матеріальне і виробниче
використання, виробничу і невиробничу діяльність людей (клімат).
Природний фактор – будь-який предмет чи явище, що має
безпосередній неантропогенний вплив на природне середовища.
Екологічний фактор – серед екологічних факторів
розрізняють: абіотичні (кліматичні, орографічні, гідрологічні);
біотичні (відносини між організмами — симбіоз, паразитизм,
нейтралізм та ін.); антропогенні (вплив людини).

6