Page 32 - 6521
P. 32

Альбітитовим  родовищам  властива  певна  вертикальна
                            зональність (наводиться знизу - уверх):
                                    біотитові граніти (мікроклін, плагіоклаз, кварц, біотит);
                                    двослюдяні  граніти  (мікроклін,  плагіоклаз,  кварц,  біотит,
                            мусковіт);
                                    альбітизовані граніти (альбіт, кварц, мусковіт, мікроклін),
                                    грейзени (мусковіт, кварц).
                                  Грейзенові родовища утворюються переважно у верхніх зонах
                            гранітних  інтрузивів  та  у  вміщуючих  приконтактових  породах.  З
                            альбітитами  нормальних  гранітів  пов’язані  поклади  берилію,  до
                            сублужних  гранітів  приурочені  поклади  літію,  рубідію,  танталу  і
                            ніобію,  а  до  лужних  гранітів  -  цирконію,  ніобію  та  ітрію.  В
                            альбітитах  нефелінових  сієнітів  накопичуються  цирконій,  ніобій,
                            церій.
                                  В  грейзенах  можуть  утворюватись  скупчення  турмаліну,
                            топазу,   флюориту,     мікрокліну,   каситериту,   вольфраміту,
                            молібденіту, берилу, цинвальдиту та інших рудних мінералів.
                                  Гідротермальні родовища. Дуже обширна група родовищ, які
                            утворилися  після  кристалізації  магми  в  головному  магматичному
                            тілі і виділення з неї газових еманацій і води.
                                  В  склад  гідротермальних  розчинів  входять  луги,  оксид
                            алюмінію,  кремнезем,  оксид  вуглецю.  Ці  розчини  циркулюють  не
                            тільки в магматичному тілі. але й можуть мігрувати вздовж тріщин і
                            крізь  поровий  простір  у  вміщуючих  породах.  Поступово
                            температура  розчину  знижується,  внаслідок  чого  з  розчинів
                            починають  кристалізуватися  кварц  і  рудні  мінерали;  в  тріщинах
                            формуються  жильні  тіла,  в  пористих  осадових  породах  –
                            пластоподібні  тіла,  де  рудні  мінерали  виповнюють  пори,
                            порожнини і гнізда.
                                  Якщо  переміщення  розчинів  по  поровому  простору  в
                            пісковиках  відбувається  на  великі  відстані  –  утворюються
                            стратиформні  (телетермальні)  родовища,  такі,  що  не  мають
                            встановленого  зв’язку  з  певним  магматичним  інтрузивом.
                            (Прикладом такого виду родовищ є Микитівське родовище кіноварі
                            на Донбасі).
                                  До  телетермальних  належать  родовища  сульфідних  мідних
                            руд  в  шарах  пісковиків,  галеніт-сфалеритові  (свинцево-цинкові)
                            родовища в карбонатних породах, родовища миш’яку, сурми , ртуті,
                            флюориту.
                                  Колчеданні родовища. До колчеданових належать родовища,
                            руди яких складені переважно сульфідами. Виникають ці родовища
                            переважно  у  вулканогенно-осадових  породах  (спіліт-кератофірова
                            формація).


















                                                            32
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37