Page 31 - 6521

вміщуючими породами теж змінюється. Породи, що піддалися
метаморфізму, складають контактовий ореол екзоскарну і
ендоскарну. Характер і інтенсивність змін залежить від складу і
властивостей вміщуючих порід і магми.
Особливо сильно скарнування проявляється на контакті
карбонатних осадових порід з інтрузивами гранітів, гранодіоритів,
кварцевих діоритів та інтрузивів середнього складу. Ширина
контактових ореолів не перевищує сотень метрів, але іноді сягає 2-5
км і більше. При цьому потужність екзоскарнової зони значно
більша, ніж ендоскарнової (рисунок з підручника).
Під впливом еманацій і розчинів, що містять кремнезем,
алюміній, залізо та інші елементи і сполуки, в зоні скарнування
утворюються піроксени, гранати, амфіболи з рудними мінералами -
магнетитом, гематитом, сульфідами свинцю і цинку, шеєлітом,
молібденітом. каситеритом, халькопіритом, золотом; з нерудних
корисних копалин найбільш поширені тальк, флюорит і азбест.
Некарбонатні скарни утворюються на контакті з туфами,
порфіритами, пісковиками, доломіти. У цих випадках зона
скарнування значно вужча, а замість перекристалізованого крупно-
і гігантозернистого кальциту в породах утворюється тальк,
актиноліт, хлорит (магнезіальні скарни) і кварц (силікатні скарни).
Скарнові родовища дуже різноманітні за складом корисних
копалин. З вапняковими скарнами пов’язані родовища майже всіх
металів, за виключенням хрому, сурми і ртуті. Найбільше значення
мають родовища заліза, кобальту, міді, платини, вольфраму.
молібдену, свинцю, цинку, золота, олова, берилію, скандію, ніобію,
рідкісних земель, урану. З нерудних корисних копалин найбільше
значення мають родовища флогопіту, графіту, хризотил-азбесту і
тальку.
Альбітитові і грейзенові родовища. Утворюються під
впливом циркулюючих залишкових гідротермальних розчинів в
гранітних інтрузивах, що призводить до перетворення їх у істотно
альбітово – польовошпатові (альбітити) і кварцево - слюдисті
(грейзени) агрегати з домішкою каситериту, шеєліту та інших
рудних мінералів. Об’єднання цих родовищ в одну групу пов’язане
з тим, що вони мають спільне походження і часто спільне
розташування.
У типових випадках ці родовища приурочені до інтрузивів
кислого і лужного складу, що піддалися постмагматичному
метасоматозу.
Якщо родовища пов"язані з тілами гранітних інтрузивів, то
безпосередньо в гранітах утворюються скупчення альбітитів. На
граніці гранітних інтрузивів з вміщуючми породами утворюються
грейзени.

31