Page 107 - 6517

виробництва акрилбутадіенстирольних пластиків може бути
використаний для одержання адсорбентів для очистки газових
викидів і виробничих стоків.
Серед нових ідей в галузі деструктивної переробки відходів
пластмас необхідно відзначити їх обробку розігрітою плазмою, яка
призначена для синтезу важкого водню. Для цього відходи пластмас
іонізують з утворенням нового виду плазми, іони якої поділяються
на групи окремих елементів. Проте конструктивно цей процес поки
ще не розроблений.
5 ЛІКВІДАЦІЯ ВІДХОДІВ

Недосконалість сучасних технології переробки відходів
пластичних мас сприяє постійному їх нагромадженню, що
обумовлює необхідність їх ліквідації.
Одним з найбільш простих способів ліквідації пластмасових
відходів є їх спалювання в печах різної конструкції. Попереднє
тонке їх подрібнення і розпилювання забезпечує майже повне
перетворення відходів в CO 2 і Н 2О. Проте спалювання деяких видів
полімерів приводить до утворення токсичних газів: хлориду водню,
оксиду азоту, аміаку тощо. Особливо небезпечно спалювання
полімерних матеріалів, які містять хлор, так як при цьому
утворюються такі небезпечні речовини, як діоксини та фурани, які
викидаються в атмосферу і забруднюють прилеглі території. Одним
із таких матеріалів є полівінілхлорид, продукт хлорного
виробництва, з якого виробляють велику кількість пластмасових
виробів (кабель, лінолеум, водопровідні та каналізаційні труби,
канцтовари, вікна, двері, дитячі іграшки, побутові вироби). Сам по
собі полівінілхлорид не є токсичний, але його виробництво,
переробка та особливо спалювання приводить до утворення та
викидів значних об’ємів діоксинів. На даний час доведено, що,
економічна ефективність спалювання відходів пластмас в цілому
менша за інші методи їх утилізації. Крім того необхідно зауважити,
що при спалюванні втрачаються вуглеводневі продукти. Але
незважаючи на існуючі недоліки і завдяки простій організації метод
спалювання, на жаль, досить широко застосовується на практиці.
Стійкість пластмасових відході в природних умовах привела
до необхідності пошуку можливості їх самоліквідації безпосередньо
в місцях їх складування. Дослідження показали, що
самознешкодження відходів пластмас можливе при дії деяких
факторах – сонячного світло, води, мікроорганізмів і їх комбінації.
Наприклад, поліетилен, поліпропілен, полівінілхлорид здатні до
біодеградації під впливом бактерій, грибків. А пластмаси, які
знаходяться в землі, здатні руйнуватися ґрунтовими

106