Page 39 - 6496

ЛЕКЦІЯ 12
ПЕРЕРОБКА НАФТИ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ,
ПОВ’ЯЗАНІ З НАФТОПЕРЕРОБКОЮ

Переробка нафти проводиться на нафтопереробних
заводах, де виробляють до 15-20 компонентів, основними з
яких є бензин, гас, дизельне та інші види палива, мастильні
масла і кокс. Об’єми виробництва продукції різні – від
десятків тисяч до мільйонів тон на рік.
Виробничий цикл починається з знесолення і
зневоднення нафти. Після чого в нафті повинно залишитись не
більше 3 – 4 мг/л солей і приблизно 0,1 % води. Процес
перегонки нафти полягає у розділенні нафти на окремі
фракції, кожна з яких кипіть у відповідних температурних
інтервалах. З метою отримання фракцій використовують
ректифікаційні колони, де на різних висотах розміщуються
тарілки, на яких збирається відігнана фракція.
Крім знесолення, зневоднення і прямої перегонки на
багатьох заводах існує вторинна переробка, задача якої –
отримувати вузькі фракції нафти для наступної переробки.
Продуктами вторинної переробки є бензинові фракції, які
використовують для отримання автомобільних і авіаційних
палив, а також як сировину для отримання ароматичних
вуглеводнів (бензолу, толуолу, тощо). Після вторинної
переробки наступає черга деструктивних процесів. З
винаходом крекінгу глибина переробки нафти збільшилась і
вихід світлих фракцій, з яких можна отримати бензин, гас,
солярку, зріз від 40 до 60 %. Також крекінг дозволив
використовувати мазут як сировину для отримання
мастильних речовин.
Відносно висока потужність і різноманітність
асортименту продукції та напівпродуктів, приводить до того
що НПЗ є джерелом масових викидів багатьох шкідливих
речовин. Всі викиди можна поділити на масові і немасові. Для
окремих заводів масовими забруднювачами можуть бути
жирні кислоти, спирти, кислі гудрони, органічні і неорганічні
розчинники, органічні сполуки сірки, ароматичні вуглеводнів.
А для інших НПЗ ці відходи можуть бути немасовими. Що
стосується немасових викидів, то, як свідчить практика, в
більшості випадків вони не викликають забруднення СЗЗ вище
допустимих концентрацій.
39