Page 32 - 6496
P. 32

ЛЕКЦІЯ  10
            БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН ТА ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ,
              ПОВ’ЯЗАНІ З ПРОЦЕСОМ БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН

                Сучасна  бурова  установка  –  це  невелике  промислове
           підприємство.  Тут  є  своя  силова  підстанція,  установка  для
           приготування  глинистого  і  тампонажного  розчину,  бурова
           вишка  та  деяке  інше  обладнання,  яке  необхідне  для  спуску  і
           підйому  бурильних  труб.  Перед  початком  буріння  риють
           направляючу шахту діаметром до метра і глибиною 12-20 м. В
           цю  шахту  потім  згвинчені  бурильні  труби  –  “свічки”.  В
           залежності  від  проектної  глибини  свердловини  підбирають
           початковий  розмір  труб.  По  мірі  заглиблення  свердловини
           “свічки” згвинчують одна з одною. На кінці першої знаходиться
           турбобур з долотом, який подрібнює породу.
                В  процесі  буріння  у  свердловину  закачують  буровий
           розчин.  Як  правило,  це  суміш  глини  з  водою,  густина  якої
                                                3
           знаходиться  в  межах  1,2  –  1,5 г/см .  Для  збільшення  густини
           розчину  в  умовах  високого  пластового  тиску  використовують
           обважнювачі.  Глинистий  розчин  також  охолоджує  долото,
           закріплює  стінки  свердловини,  що  перешкоджає  попаданню
           бурового  розчину  в  пласт  та  перетіканню  флюїдів  між
           горизонтами.  Одночасно  з  процесом  буріння  виконуються
           допоміжні  роботи:  відбір  керну,  приготування  промивного
           розчину, каротаж, замір кривизни, освоєння свердловин з метою
           виклику притоку нафти або газу.
                У випадках аварій або ускладнень виникає необхідність у
           проведенні аварійних робіт.
                Технологія  буріння  викликає  техногенні  порушення  на
           поверхні  землі  та  змінення  фізико-хімічних  умов  на  глибині
           при  розкриті  пластів-колекторів.  Джерелом  забруднення  є
           свердловина,  амбари-накпичувач  відходів,  трубопроводи,
           чисельні    і   різноманітні   за    складом,    властивостями,
           токсичністю      матеріали     і    хімічні     реагенти,     які
           використовуються  для  приготування  бурового  розчину  або
           містяться у відходах.
                Бурові     розчини     характеризуються      різноманітним
           складом.  Видалення  відпрацьованих  бурових  розчинів,  як
           правило,    проводять    після    завершення     всього   циклу
           будівництва  свердловини.  Розчин  на  нафтовій  основі  та
           розчин з  дорогими  добавками  використовують повторно при

                                             32
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37