Page 20 - 6495
P. 20

відображає  наближеність  їх  результатів  до  істинного  значення
           вимірюваної  величини.  Термін  «точність»  використовують  для
           порівняння  результатів  або  відносності  характеристики  методик
           вимірювань,  наприклад,  точність  вимірювання  довжини  за
           допомогою  мікрометра  більша,  ніж  при  вимірюванні  лінійкою.
           Сучасні технічні можливості, теорія вимірювань, методики обробки
           результатів дають змогу звести до мінімуму похибки вимірів. Однак
           досягнення  високої  точності,  як  правило,  є  складним  і  дорогим
           процесом.  Тому  на  практиці  використовують  критерій  доцільності
           (використання  результатів  вимірювань  достатньої  точності)  для
           певного рівня пізнання.
                Достовірність вимірювань характеризує ступінь довіри до їх
           результатів.  Достовірність  оцінки  похибок  визначають  на  основі
           законів теорії імовірності і математичної статистики.
                Збіжністю  вимірювань  є  якість  вимірів,  яка  відображає
           наближеність  результатів  однакових  вимірювань  (виконаних  в
           однакових умовах).
                Правильністю  вимірювань  вважають  якість  вимірів,  яка
           відображає  наближеність  до  нуля  отриманих  систематичних
           похибок.
                Похибки виникають внаслідок причин, зумовлених:
                – впливом навколишнього середовища (температура, тиск);
                – властивостями  вимірюваного  об’єкта  (зміна  рН  у  річці
           протягом доби);
                – недостатньою кваліфікацією експериментатора, що здійснює
           вимірювання;
                – підготовчими роботами (прогрівання приладу);
                – нестабільністю  джерела  додаткової  енергії  (спрацювання
           джерела додаткової енергії у ЗВТ);
                – динамічними (змінними) умовами вимірювань;
                – похибкою шкали (неправильно проградуйована шкала);
                – невідповідністю моделі вимірюваної величини і справжньої
           властивості об’єкта, параметри якої треба виміряти (вимірювання не
           тих показників);
                – недосконалістю  засобів,  використаних  при  вимірюваннях
           (застарілі ЗВТ);
                – недосконалістю  обчислювального алгоритму і виконуваних
           обчислень  при  опрацюванні  первинних  результатів  для  отримання
           результату виміру величини.

                Контрольні питання
                1.  Охарактеризуйте показники якості вимірювання.
                2.  Які  причини  зумовлюють  виникнення  похибок  при
           вимірюваннях у лабораторіях, у польових умовах, виробництві ЗВТ?
                                          20
   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25