Page 39 - 6494

аніонів і катіонів. Чутливість методики перебуває у діапазоні
0,0001 – 500 мг/кг, точність 2 – 20 % . Оскільки вона основана
на нагромадженні елементів, то теоретично немає нижньої
межі визначення, тобто їх можна накопичувати з достатньо
великого об’єму проби, щоб отримати кількість металу,
достатню для проведення достовірних вимірів. Час
проведення аналізу становить від 1 до 30 хв.
Оптичний флуоресцентний аналіз (ОФА) дає змогу
контролювати до 15 металів з чутливістю від 1 мкг/кг до
0,1 мг/кг (залежно від контрольованого металу) з точністю 5 –
30 %. Для аналізу одного компонента необхідно 10 – 20 хв.
Методику ОФА для важких металів використовують при
реалізації додаткових функціональних можливостей приладу,
призначеного для контролювання насамперед органічних
забруднювачів. Підготовка проб для визначення вмісту
важких металів полягає у мінералізації проби і подальшій
хімічній обробці.
Спалювати тверді проби слід тоді, коли немає
необхідності контролювати леткі компоненти, такі як As, Hg,
Sb. тощо. Спалювання здійснюють у муфельних печах різного
типу з робочими температурами 600°С – 900° С з метою
отримання білої золи, необхідної для виконання аналізів
методом рентгено-флуоресцентного аналізу.
Мінералізацію застосовують для розкладення до
мінеральної основи (розчину солей), як правило, органічної
проби. Найдешевшою є кислотна мінералізація (тривалістю до
3 – 4 діб). Автоклавна мінералізація проб у розчині кислот з
нагріванням до 200°С дає змогу скоротити час мінералізації до
2 – 4 год. При цьому можна використовувати автоклави
високого (до 200 атмосфер) і низького тиску. При термічній
мінералізації у автоклавах низького тиску втрачаються леткі
компоненти, такі як As, Hg, Sb та деякі інші.
За методикою рідинної хроматографії з використанням
кондуктометричного детектора визначають вміст важких металів
у пробі в діапазоні 0,1—100 мг/кг з точністю і 20%. Така
методика використовується у лабораторіях насамперед для
вимірювання органічних високомолекулярних сполук.
Необхідна періодична заміна дорогих розподільних і
аналітичних колонок з наступним коригуванням усієї бази даних
ідентифікації речовин.
Для визначення вмісту важких металів та радіонуклідів
39