Page 44 - 6492
P. 44

Раніше  переважали  природні  катастрофи.  За  нашого  часу
          кількість  таких  катастроф  практично  не  змінилась,  одначе
          внаслідок  людської  діяльності  зросла  їхня  потужність, що дедалі
          істотніше  позначається  на стані екосистем, окремих ландшафтів,
          регіонів,  континентів і біосфери  в цілому.
               Природні  катастрофи  спричиняються  екзогенними  й
          ендогенними факторами, тобто зовнішніми навколоземними або
          космічними  та  внутрішніми  силами  Землі,  зумовленими
          процесами  в  її  надрах.  Зовнішні  та  внутрішні  сили  тісно
          пов'язані  між  собою,  розвиток  одних  часто  стимулює  появу
          інших.
               До  зовнішніх  сил  природи,  здатних  призвести  до
          катастрофічних  наслідків  для  екосистем,  належать:  зміни
          магнітного,  електричного,  гравітаційного  полів  і  радіаційного
          поясу,  спричинені  явищами,  що  відбуваються  в  космічному
          просторі  (спалахи  наднових  зірок,  проходження  поблизу  Землі
          великих  космічних  тіл);  падіння  на  Землю  великих  метеоритів;
          урагани;  повені;  цунамі;  сильні  посухи;  страшні  зливи;  зсуви;
          осипи;  селі;  обвали.  Внутрішніми  силами  Землі  викликаються
          надзвичайні     екологічні    ситуації:   виверження      вулканів;
          землетруси;  переміщення  велетенських  мас  гірських  порід через
          утворення в земній корі великих розломів тощо.
               У  літературі  є  багато  описів  грізних  явищ  природи:
          вивержень  вулканів  Везувію, Кракатау й Мон-Пеле; землетрусів
          у  Сан-Франциско,  Мехіко,  пустелі  Гобі,  Спітаку;  ураганів  і
          тайфунів  у  Японії  та  Центральній  Америці;  торнадо  в  США  та
          ін.
               Наслідками  найбільших  катастроф  були  регіональні  або
          глобальні кліматичні зміни, загибель багатьох живих істот, зміни
          розвитку  різних  видів,  популяцій  і  родів,  мутації  організмів.
          Палеонтологам  і  палеогеографам  добре  відомі  такі  «критичні
          епохи»  в  розвитку  біосфери  —  на  початку  й  наприкінці
          палеозойської ери, на межі мезозою й кайнозою та ін.
               Різкі  кліматичні  зміни,  а  також  катастрофічні  зміни
          геофізичних  полів  Землі  можуть  бути  наслідком  таких  грізних


                                          44
   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49