Page 41 - 6492

Теоретичні положення
На початку ХХI століття туризм – один із видів
економічної діяльності, який динамічно та стрімко розвивається,
і за темпами зростання випереджає доходи нафтовидобуток і
автомобілебудування. Однією з головних ознак світового
туризму на сучасному етапі є його сталий розвиток, концепція
якого успішно реалізується у багатьох країнах світу. Щодо
України, то за умов наявності унікальних природно-
рекреаційних ресурсів, історико-культурних пам'яток, багатої
флори та фауни, різноманітних зон відпочинку, які виступають
одним із чинників сталого розвитку туризму, спостерігається
критично низький рівень освоєння, експлуатації та віддачі
рекреаційно-туристичного потенціалу.
Ревіталізація – поняття, що характеризує процеси
відновлення, оживлення, відтворення. Її суть полягає в розкритті
і показі нових можливостей занедбаних промислових територій
або окремих об’єктів, шляхом виконання будівельних,
технологічних, проектних та інших робіт з метою створити
принципово новий та функціонально інший об’єкт. Промислова
будівля стає непромисловою. Наприклад, коли виробничий
корпус заводу реконструюється під торговий центр.
Найчастіше поняття «ревіталізація» використовують у
медицині, архітектурі і техніці. Однак, зважаючи на сучасний
стан туристичних об'єктів, значна кількість, яких є
зруйнованими або ж напівзруйнованими, то дана сфера потребує
значного поширення цього поняття. Туристичні об'єкти після
ревіталізації знову повертають своє втрачене призначення та
набувають нове. Одним із завдань при цьому є збереження його
історичного вигляду. При ревіталізації, відновленні та введенні
туристичних об'єктів в сучасне життя важливо максимально
зберегти історичний вигляд туристичного об'єкта; мати
можливість вільного доступу до нього, як пам'ятки історії та
культури, використовувати їх пізнавальну цінність; мати доходи,
що дозволятимуть підтримувати туристичний об’єкт в хорошому

41