Page 18 - 6480
P. 18

і 0,75 мг/л для водойм першої та другої категорій відповідно.
                Запахи, присмаки: вода не повинна мати запахів і присмаків
           інтенсивністю понад 3 бали для морів і 2 бали для водойм першої
           категорії.
                Кольоровість  не  повинна  виявлятися  у  стовпчику  води,  яку
           скидають, заввишки 20см для водойм першої категорії і 10см – для
           водойм другої категорії.
                Водневий  показник:  значення  рН  після  змішування  води
           водойми із стічними водами повинен бути в межах 6,5 < рН < 8,5.
                Спливаючі  речовини:  стічні  води  не  повинні  містити
           мінеральних  масел  та  інших  спливаючих  речовин  у  таких
           кількостях,  які  здатні  утворювати  на  поверхні  водойми  плівку,
           плями тощо.
                Мінеральний склад: вміст неорганічних речовин для водойм
           першої категорії не повинен перевищувати за сухим залишком 1000
           мг/л,  у  тому  числі  хлоридів  -  350мг/л  і  сульфітів  -  500мг/л;  для
           водойм  другої  категорії  мінеральний  склад  нормується  за
           показником “Присмаки”.
                Збудники  захворювань  не  повинні  міститися  у  воді:  стічні
           води  зі  збудниками  захворювань  потрібно  знезаражувати  після
           попереднього очищення; біологічно знезаражені стічні води повинні
           мати  колі-індекс  не  більше  1000  при  вмісті  залишкового  хлору
           І,5мг/л.
                Температура  води  у  водоймі  внаслідок  скидання  в  неї
           стічних  вод  не  повинна  підвищуватися  влітку  більше,  ніж  на  3°С
           порівняно із середньомісячною температурою найтеплішого місяця
           року за період останніх десяти років.
                Отруйні  речовини  не  повинні  міститися  у  стічних  водах  у
           концентраціях,  які  можуть  чинити  прямий  або  опосередкований
           шкідливий вплив на здоров'я населення.
                В  зв’язку  з  поліфункціональним  використанням  водойм  та
           різноманітністю  форм  впливу  на  організми  (контактний,  дія  через
           внутрішні  органи,  дія  на  органи  чуття)  вводиться  лімітуючий
           показник шкідливості.
                Лімітуючий      показник     шкідливості    –    відображає
           пріоритетність вимог до якості води. Як і для атмосферного повітря,
           встановлено  окреме  нормування  якості  води  в  залежності  від
           категорії водокористування.
                До  першої  категорії  відносяться  ділянки  водойм,  що
           використовуються      як     джерела     централізованого     чи
           нецентралізованого   (децентралізованого)   господарсько-питного
           водопостачання, а також для водопостачання підприємств харчової
           промисловості.
                До  другої  категорії  належать  ділянки  водойм,  що


                                          18
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23